За радянських часів події Української революції 1917–1921 років намагалися не згадувати у підручниках історії. Утім пам’ять про ці події перемогла радянську амнезію.
21 січня 1990 р. відбулася одна з найбільших у Центральній та Східній Європі масових акцій – «живий ланцюг» як символ єдності східних і західних земель України та знак вшанування подій першої української революції.
Достеменно невідома кількість учасників акції. Різні джерела називають від половини до трьох мільйонів людей, які узялися за руки та створили безперервний ланцюг від Києва до Львова. Акція стала одним із свідчень того, що українська нація подолала страх перед комуністичним режимом і готова маніфестувати свою незгоду політиці комуністичної партії. 25 років тому ця подія стала провісником майбутнього падіння СРСР і проголошення нової незалежної і соборної України.
(На фото із сайту siver.com — Чернігівська делегація, яка брала участь в акції «Живий ланцюг»).
Радянський та сучасний російський міф щодо цієї події
Масштабна громадська акція «Живий ланцюг» у січні 1990 року вчергове засвідчила бажання українців жити в єдиній незалежній державі. Першого грудня 1991 року його підтверджено результатами всеукраїнського референдуму, під час якого абсолютна більшість українців у всіх областях держави підтримали незалежність проголошену 24 серпня того ж року. Вслід за цим інші країни світу, включно з Росією, визнали Україну як незалежну державу, зобов’язуючись поважати непорушність її кордонів.
Правдива хроніка тих буремних часів висвітлена цікаво й детально тут: http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/08/22/53107/
Про Чернігівську РУХівську делегацію в акції «Живий ланцюг» можна довідатися тут:
Сьогодні захист територіальної цілісності України є святим обов’язком її громадян, продовженням боротьби попередніх поколінь за соборність.
Сергій БУТКО, представник Українського інституту національної пам`яті в Чернігівській області
