СИТУАЦІЯ. Тут можна знайти все: від свіжого м’яса, розмаїття сортів риби, інших продуктів харчування до виробів місцевих умільців та промислових товарів. Через те, що ярмарок у мікрорайоні Ремзавод розташований на території комунальної власності міста, орендна плата тут є доволі привабливою для підприємців, а відповідно – і нижчі ціни для споживачів. На закупи сюди з’їжджається добра частина чернігівців, а серед торговців – багато виробників з передмістя Чернігова та області. Однак останнім часом політики та активісти, наближені до опозиційних політиків, почали порушувати питання законності площини ярмарки та нібито існуючої антисанітарії. Ми спробували розібратись, чи дійсно це так.
Активіст побачив бруд, необлікований кеш та антисанітарію
Стихійним та незаконним називає ринок на автостоянці перед супермаркетом «АТБ» на Ремзаводі один із активістів і помічник депутатки Чернігівської міської ради. Про це він написав на своїй сторінці у Фейсбук.
«Ринок, котрий представники місцевої влади чомусь називають ярмарком, – це не лише маркер «імпотентності» «Муніципальної варти», а й справжнє «обличчя» чернігівської міської влади, який наплювати на зручність містян, на їхню безпеку і на їхні права, оскільки з цього «ярмарку» КП «Паркування та ринок» збирає чималий необлікований кеш, котрий потім, вочевидь, і розподіляється між чиновниками, які санкціонують цю незаконну торгівлю на автомобільній стоянці й увесь той безлад, що твориться на ній та навколо неї», – коментує питання помічник депутатки.
Активіст стверджує, що переважно нічого «рідного» на цьому ринку не продають.
«Овочами і фруктами торгують звичайні перекупники, які купують товар на Привокзальному ринку і перепродають його вже на Ремзаводі за цінами, які набагато вищі, навіть ніж у розташованому поруч «АТБ». Аналогічна ситуація з перекупниками рибної, м'ясної і молочної продукції, але які продають її, коли на вулиці +23, навіть не маючи холодильного обладнання для зберігання цієї продукції (хоча це вимога закону) і навіть захищених прилавків, а тому сир і ковбаси, які лежать на брудних прилавках, вільно клюють голуби, які літають по цьому ринку», – стверджує помічник депутата міської ради.
Через посильну оренду, продукція тут дешевша
Хоча активіст і називає це місце для торгівлі ринком, згідно з документами, які має у своєму розпорядженні КП «Паркування та ринок», це – ярмарка. Частина продавців дійсно продають продукцію з оптових баз, однак ціни тут значно нижчі, ніж, скажімо, на Центральному ринку, а власною продукцією торгує чимало виробників.
Наприклад, Денис Мельник із Ніжина представляє торгову марку «Марсе». Денис є комерційним директором підприємства і часто приїздить на Ремзавод на великодні ярмарки.
«Нашу продукцію добре знають у Чернігові та Києві. Що казати? Вся Україна купує та ласує нашими смаколиками. Ми виробляємо сирники, американське печиво, різноманітні слойки. Вся продукція сертифікована, за оренду місця ми офіційно сплачуємо кошти, які йдуть в бюджет, щоразу контролер видає відповідний чек, – каже підприємець. – Основне наше виробництво розташоване у Ніжині, але ми плануємо розширюватись і відкривати цех із новітнім обладнанням у Бобровиці».
Оксана Вовк продає рибу та морепродукти у закритому павільйоні. Впевнена, що дискусію довкола цього місця розв’язали не просто так.
«Я думаю, що дехто зацікавлений в цьому місці, – переконана приватна підприємиця. – На Ремзаводі працюю вже шість років. Покупців – отак, – демонстративно проводить рукою над головою. – Ви знаєте, люди не уявляють себе без цього ринку, сюди їздять з різних куточків міста».
В павільйоні у Оксани Вовк постійно працює кондиціонер.
«У приміщенні 15 градусів, в холодильних камерах все заморожено. Все, що не в холодильнику, а на прилавках, до вечора продається під «нуль», – стверджує жінка. – Всі документи, сертифікати, накладні, висновки санстанції і ветеринарів у нас на руках. Щосуботи вся наша продукція йде на повторний аналіз».
За словами продавчині, вона торгує переважно соціальною продукцією, яка доступна незаможним громадянам. Каже, що серед пенсіонерів популярні такі види риби: «дунайка» (дунайський оселедець), кілька, хек та хребти лосося. На Ремзаводі риба значно дешевша, ніж в інших місцях. Дешевше тільки на оптовій базі. Від цього виграють покупці. А мінімальну націнку підприємець ставить через доступну оренду.
«У нас із КП «Паркування та ринок» укладено прямий договір. Щомісяця ми сплачуємо 6 тисяч гривень за оренду приміщення та обладнання. У цю ціну входить також і світло, – пояснює Оксана Вовк. – Вигідно і нам, і покупцям. Дякуємо місту за таку можливість».
«Я не уявляю цей мікрорайон без ярмарку, – каже чернігівка Світлана. – Тут є все, що мені потрібно, а ціни значно менші, ніж на Центральному ринку, бо накрутка мінімальна».
Багато підприємців перейшли з інших ринків
Про те, що це не просто ринок, а ярмарок, свідчить наявність тут безпосередніх представників товаровиробників. Тут можна зустріти і хлібобулочні вироби від чернігівської пекарні «Смачна паляниця», і яйця від Городнянської птахофабрики, сири та молочку від фермерського господарства «Напорівське» з Лукашівки тощо.
Олена Андрущенко з Мохнатина Новобілоуської громади переїхала на Ремзавод з Центрального ринку. Жінка має невелике власне виробництво м’ясної продукції, а на ярмарку – постійних покупців.
«Тут мені дуже подобається – прекрасні покупці, чудова атмосфера та взаєморозуміння за дирекцією», – каже пані Олена.
Василина Голоботовська з Ріпок представляє котре покоління умільців лозоплетіння. Приїздить на ярмарок по великих православних святах. Про своє ремесло розповідає так: «Діди-прадіди робили корзини, навчили плести і нас. Всі наші вироби зроблені з лози та верби. Окрім корзин, ми робимо підноси, кошики для білизни, плетемо ємності під пляшки. Попит на продукцію є, продаємо також по Інтернету. А на Ремзавод приїжджаю, бо тут гарна атмосфера, доброзичливі люди і гарний потік покупців».
Підприємець Ніна Машко втратила товар та робоче місце на Центральному ринку після одного з ворожих обстрілів. Отримала прихисток тут. Пані Ніна – не просто підприємиця, але й активна волонтерка. Вона організовує збір для військових, а сам ярмарок взяв шефство над однією з військових частин.
«Періодично на запит підшефної військової частини ми збираємо кошти. Вдячні, що маємо можливість допомагати військовим та працювати тут, – каже вона. – А взагалі за такої дружньої атмосфери, яка панує у нас на ярмарку, допомагати війську легко. Багато людей, які живуть в мікрорайоні, висловлюють своє задоволення, що ми є».
Олена Тараненко працює на ярмарку контролером-касиром. Каже, територію для торгівлі надало КП «Паркування та ринок».
«Ми вже понад шість років ми займаємось проведенням ярмаркових заходів. Коли ми починали, то людей було мало, але завдяки нашій відповідальності ми зібрали значну кількість торгових точок та покупців, – говорить Олена Петрівна. – Ярмарок дуже популярний, сюди приїздять люди з багатьох мікрорайонів та передмістя. У нас великі ярмарки, на яких працюють до 60 продавців. З нами працюють кияни та полтавські. Всі закиди на нашу адресу є неправдивими, оскільки у нас все законно – видаємо касові чеки, у продавців є всі санітарні книжки та дозволи санітарних лікарів. Все, що продається на прилавках, проходить контроль. Ту кількість, яку привезли, те і мають продати, не більше. Сири, молочка, м'ясо, риба – все проходить лабораторний аналіз. Продукція тут свіжа та безпечна».
Товари з ярмарку на Ремзаводі проходять контроль в лабораторії, розташованій на ринку «Бойова».
Завідувач лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи Олексій Роговий каже, що його лабораторія дійсно обслуговує підприємців з Ремзаводу.
«Ми досліджуємо продукцію, яка надходить на ярмарок, та видаємо експертні висновки, — розповідає фахівець. — Відбувається це так: до нас приїздять торговці, надають продукцію, а ми її досліджуємо та видаємо висновок. Без нашого висновку на ярмарок їх ніхто не пустить, вся торгівля – тільки після проходження санітарно-ветеринарної експертизи. За всі роки, скільки працюємо, можу запевнити, що люди можуть бути спокійними щодо безпечності та якості продукції, яка надходить на ярмарок на Ремзаводі».
Текст Віталій Назаренко
Фото та відео Сергій Кордик