ДОВКІЛЛЯ. На місці колись судноплавної річки – суша і болото. Вимерло все! На деяких відрізках Остер перетворюється на мертву річку. Що трапилося з притокою Десни і що роблять державні структури для її порятунку?
Остром проходив міжнародний торговий шлях
Про те, що річка Остер у минулому була важливою водною артерією, свідчать як численні легенди про невичерпні скарби річки, так і важливі археологічні знахідки. Оповідки місцевого люду свого часу записав краєзнавець Васильківський. За однією з них, на дні Остра лежать затоплені римські судна ще часів імператора Октавіана Августа. Ось чому тут час від часу знаходять римські монети – срібні динарії.
Згідно з іншою легендою, якась іноземна фірма (чи то американська, чи французька) до 1917 року бралася за власні кошти очистити Остер з умовою, що всі знайдені скарби будуть належати їй. Дійсно, під час меліоративних робіт у річці знаходили динарії епохи Августа.
Як пише місцевий краєзнавець сучасності з Ніжина Олександр Морозов, останню римську монету тут підібрали під час меліоративних робіт у 1957 році.
Однак великі знахідки римських монет були відшукані не в руслі Остра, а на шляху, уздовж його течії («Пашківський скарб» римських монет, знайдений у 1873 році на шляху з Ніжина до села Пашківки, є незаперечним доказом тісних торговельних зв'язків мешканців краю з античним світом Римської імперії, завдяки судноплавству).
З цього випливає яскрава доказова база того, що Остер у далекому минулому був судноплавним. А от міліти річка почала порівняно недавно – внаслідок бездумного втручання людей у довкілля. Вирубування лісів та осушування боліт, що почалися ще у XVII столітті, призвели до порушення рівноваги у природі, викликали суттєве зниження рівня ґрунтових вод.
Як наслідок, вже наприкінці 1780-х років відомий дослідник О. Шафонський писав про Остер: «в тех только местах сия река видна, где она мельничными плотинами запружена, а в других более, болото представляет; хотя, впрочем, около самых Белых Веж (біля витоків Остра – О. М.) больших судов разломанные куски находили, по коим бы заключить должно, что она в древности была так же глубока, как Десна или самый Днепр».
Бездумна вирубка і меліорація
Втім, сучасний стан річки Остер швидше нагадує передсмертні конвульсії безнадійно хворого, ніж колись величну і повноводну артерію. Річка помирає… Автор цього тексту на власні очі мав змогу переконатися в цьому. Мені вдалося відзняти кадри унікального жахіття – поміж селами Омбиш та Печі, що на Борзнянщині, Остер фактично висох. Чому?
У Деснянському басейновому управлінні водних ресурсів основною причиною маловоддя на річках басейну Десни вважають кліматичні зміни, а саме сухе, посушливе літо та теплу осінь, незначну кількість опадів, які суттєво не вплинули на збільшення водності річок, і як наслідок – погіршення водогосподарської обстановки аж до втрати водотоку та пересихання річок.
«Річка Остер на цих ділянках виконує функцію магістрального каналу меліоративної системи «Остер – ІІІ черга». Для зарегулювання води в каналах побудовано водопідпірні та водорегулюючі споруди, які обслуговуються Борзнянським МУВГ та Ніжинським МУВГ, – повідомляють у Деснянському басейновому управлінні водних ресурсів. – На сьогодні запірно-регулювальна арматура гідротехнічних споруд залишається закритою, але суттєво вплинути на підняття рівня води не може, оскільки відсутній природний притік води».
Як не прикро констатувати, наразі відповідальні за гідрологічний стан водойм і річок Чернігівщини державні структури залишаються бездіяльними статистами. Система земснарядів не працює, а про розчистку витоків річки немає і мови. До речі, в Остер впадає 65 малих річок і струмків. Коли востаннє повідомляли про їх розчистку? Питання, звісно, риторичне.
У Деснянському басейновому управлінні водних ресурсів сподіваються на природу. Кажуть, на стабілізацію ситуації в басейні річки Остер можна очікувати навесні, коли за рахунок весняного стоку водогосподарники зможуть закумулювати необхідну кількість води та наповнити водою зарегульовану частину річки Остер.
А от місцеві жителі нарікають на бездумну вирубку лісів у побережжі Остра, а також меліорацію, яка завдала непоправної школи екосистемі та зникненню боліт . Де правди діти? На тій таки ж ділянці – всього за 100 метрів від Остра в його заплавах, на торфовищах, ген під самий ліс, росте кукурудза та соя. На публічній кадастровій карті ці землі значаться як зони підтоплення. Отже, засіяли їх нелегально. Але хіба прокуратурі та місцевій владі до цього?
Віталій Назаренко, фото автора
