Спільно з істориками скласти перелік вулиць Чернігова та інших об'єктів історико-культурної спадщини, які названі на честь російських діячів, і запропонувати альтернативні назви. Таке доручення отримало міське управління культури.
Про це розповів секретар міськради Олександр Ломако. За його словами, надалі мають створити комісію, що розгляне цей перелік і ухвалюватиме рішення про можливе перейменування.
Чернігівський історик Сергій Леп’явко говорить: дискусія щодо перейменування комуністичних назв вулиць і тих, які стосувались російських діячів, топонімічних назв та Другої світової війни, у міській профільній комісії була ще кілька років тому. Питання знову підняли після того, як Росія розпочала повномасштабну війну проти України.
«В принципі, обговорювали, що це неминуче. В якій це формі могло б статися, звичайно, кілька років тому ми не знали. А зараз – черговий поштовх, коли очевидно і для мене однозначно, що це повинно відбутися. Тобто нас чекає оцей етап ще – перейменування вулиць, зняття пам‘ятників і стел. Інша річ, що це треба робити спокійно, культурно».
Якщо говорити про топонімічні назви, сказав Сергій Леп’явко, обов’язково треба перейменовувати центральні вулиці Чернігова – Кирпоноса та Рокоссовського. Ідея перейменувати останню на честь Героя України та автора "Акту проголошення незалежності України Левка Лук’яненка з’явилася після смерті дисидента у 2018 році. У 2019-му питання виносили на засіданні комісії з питань міської топонімії та мали обговорити на громадських слуханнях. Втім, вулиця так і залишилась названою на честь російського маршала Рокоссовського.
На його думку, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну не місце в центрі Чернігова і бюсту Пушкіна. На валу його встановили у 1900 році за гроші містян.
Він пропонує перенести бюст до Художнього музею імені Галагана, де його як музейний експонат зможуть побачити всі охочі.
«Щоб зрозуміти, що Пушкін є представником не просто російської культури, а Російської імперії, варто почитати лише один його вірш „Клеветникам России“. Вірш було написано в 1831 році, коли російські війська взяли Варшаву, і західні країни тоді пригрозили Росії санкціями. Як писав Пушкін «анафемой». І він пояснює, чому Росія це робить. В нього у вірші згадуються такі терміни як „русское море“ – все повинно злитися в „русское море“. Пише, що „вы грозите нам издалека“, але спробуйте це зробити насправді, тому що „русский штык всех победит“, і так далі. Сам Пушкін був російським шовіністом і абсолютно неприхованим», – розповів Леп'явко.
Історик вважає, що проблема з пам’ятником Пушкіну та сама, що і з пам’ятниками іншим діячам російської культури, політикам, вченим, чиї імена згадуються на території України. І це стосується не лише пам’ятників та стел, а й вулиць.
не запвисит от сиюсегоднещнего оценка о прошлом. Снеси памятник. Но через время истина и величие ее восстановит памятник, как бы много и часто ты не менял бы его содержание и облик. Трогать памятники (уничтожать, изменять) нелязя. Пренести их можно. Следующие поколения их восстановят на свои места...
Старик. Черновцы