На початку 2015 року у Верховній Раді України був зареєстрований проект Закону України «Про Військову поліцію», який визначає правові засади організації та діяльності Військової поліції, її загальну структуру, завдання, функції та повноваження.
Вже майже п’ять років вищезазначений законопроект лише залишається на папері, без подальшої реалізації.
Чи є це позитивне зрушення в військовій правоохоронній системі або навпаки, повернення в пострадянській період, розбирався наш кореспондент.
Які гарантії та права визначає законопроект «Про військову поліцію»
Законопроектом «Про військову поліцію» пропонується внести зміни в нормативно-правові акти, зокрема в Кримінальний процесуальний кодекс України, Кримінально-виконавчий кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Дисциплінарний статут Збройних Сил України, Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України тощо.
Серед основних новел в законодавстві, що можуть позитивно вплинути на імідж українського війська є декілька досить суттєвих.
По-перше – це введення досудового розслідування та власного військового інституту слідчих. В цьому випадку слідчі Військової поліції матимуть можливість здійснювати досудове розслідування військових злочинів, а також корупційних злочинів, вчинених державними службовцями та працівниками Міністерства оборони України та Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків.
Специфіка даної категорії злочинів досконало знайома лише військовим і це певним чином може позитивно вплинути на їх розкриття у найкоротший термін.
По-друге – це формування підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність. Представникам таких підрозділів буде надано право застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю, опитувати громадян, за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу, брати участь у перевiрцi фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій та окремих осiб, витребувати, збирати i вивчати документи та дані, що характеризують їх діяльність, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у пiдготовцi або вчиненнi злочину, джерело та розмiри їх доходiв, проводити операцiї по захопленню озброєних злочинцiв, припиненню тяжких злочинів тощо. Поряд з цим, всі банківські установи матимуть обов’язок в службових випадках розголошувати банківську таємницю органам Військової поліції.
Перелік прав в службовій діяльності, які можуть мати військові поліціянти, майже співпадає з правами представників Національної поліції України і це дає можливість діяти впевнено в кожній загрозливій ситуації, де може опинитись військовий правоохоронець.
По-третє – введення адміністративної відповідальності для всіх військовослужбовців за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі представника Військової поліції. Покарання за дане адміністративне правопорушення пропонується встановити у вигляді штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від сорока до шістдесяти годин чи виправних робіт на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку. Також, в окремих випадках, може бути застосований адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.
Покарання за вищезазначене правопорушення хоча і не суттєве, але дасть можливість рахуватись з представниками Військової поліції нарівні зі звичайними поліцейськими.
Прогалини в законопроекті «Про військову поліцію», що потребують доопрацювання
На думку експертів деякі складові законопроекту «Про Військову поліцію» все ж таки потребують доопрацювання, а саме:
1. Конституція України та Закон України «Про оборону України» розрізняють поняття «військові формування» і «правоохоронні органи держави», а головне те, що «військові формування» ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян, що деяким чином обмежує статус Військової поліції, як правоохоронного органу.
2. Військовій поліції надається певна незалежність при виконанні повноважень щодо запобігання вчиненню, виявлення і припинення злочинів та інших правопорушень у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України та проведення досудового розслідування корупційних злочинів, але законодавством визначено, що досудове розслідування таких злочинів проводить Національне антикорупційне бюро України.
Поряд з цим, Військова поліція перебуватиме під керівництвом Міністра оборони України та начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України, що певним чином може ускладнити виконання покладених завдань військовим правоохоронцям при проведенні досудового розслідування військових злочинів, а також корупційних злочинів, вчинених державними службовцями та працівниками Міністерства оборони України та Збройних Сил України.
В даному випадку доцільніше було б створити міжвідомчий окремий правоохоронний орган або змінити покладені на Військову поліцію функції.
3. До функції Військової поліції відносять проведення службових розслідувань. Одночасно, це передбачено статтею 85 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, де визначено, що «службове розслідування» призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
Тобто в даному випадку є певна правова колізія, яка повинна бути виправлена.
4. Наявні в законопроекті повноваження представників військової поліції деяким чином можуть обмежувати окремі права і свободи людини і громадянина.
Так, законопроектом надається право представникам Військової поліції безперешкодно входити у будь-який час доби на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян, на територію і в приміщення державних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності з наступним повідомленням про це прокурора протягом 24 годин, але статтею 233 Кримінального процесуального кодексу України визначено: «Ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді».
Закордонний досвід та ідеальна модель військового поліцейського
На думку багатьох військовослужбовців та експертів законопроект «Про військову поліцію» повинен бути прийнятий Верховною Радою України, можливо з деякими доопрацюваннями та використанням закордонного досвіду.
– Наші військові правоохоронці, з практикою яку вони мають зараз випереджають наших закордонних колег. Військові правоохоронці з інших провідних країн світу багато чого беруть у нас, адже ми маємо великий досвід участі в бойових діях. Єдине, на мій погляд, що ми повинні взяти собі на озброєння – це манера викладання, іноземці досить зрозуміло пояснюють, – розповів військовий експерт Леонід Левченко.
Також дається взнаки діюче законодавство. В більшості країн військові поліцейські мають широкий спектр функцій та прав, яких поки що немає у наших правоохоронців.
– Серед основних різновидів практичної діяльності – це перш за все використання зброї проти злочинців в населених пунктах. Вони можуть це робити, а у нас є досить суттєві обмеження. В разі затримання злочинців, як правило, ми застосовуємо дискусії та діалоги і лише в крайньому випадку силові методи і зброю. При цьому і матеріальне забезпечення поліцейських повинно бути належним. Не може правоохоронець переслідувати злочинця на «УАЗіку», якщо той тікає з місця злочину на «БМВ», – підкреслив військовий експерт Леонід Левченко.
Якщо підсумувати всі існуючі складові діяльності наших військових правоохоронців, можна зазначити, що створення Військової поліції в Україні все ж таки дасть суттєвий поштовх переходу на нові міжнародні стандарти.
Тож поки точаться різні дискусії в суспільстві щодо можливого існування інституту військових поліцейських залишається лише чекати на позитивні зрушення в військовій правоохоронній системі.
Ігор Березинський,
спеціальний кореспондент (м.Чернігів) Інформагентства МО України «АрміяInform»
