Ми вже зазначали в загальних рисах про те, яка існує відповідальність за невиконання рішення суду. А яка процедура виконання судового рішення та які настають конкретні наслідки у разі його невиконання?
За роз‘ясненням ми звернулися до заступника начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Алли Єдомахи.
— Алла Володимирівна, розкажіть, будь ласка, яким чином здійснюється виконання судових рішень?
— Виконання судових рішень починається після набрання ними законної сили.
— Це в загальному розумінні. А як саме виконуються судові рішення? Який механізм цієї процедури?
— Якщо рішення суду набуло законної сили, воно має бути виконаним. Це може бути або добровільно, або примусово. Оскільки у нас досить рідко рішення виконуються добровільно, слід потурбуватися про отримання в суді виконавчого листа, адже без цього документу державна виконавча служба не почне процедури примусового виконання.
— Щойно Ви сказали про таке поняття, як «виконавчий лист». Це основний виконавчий документ, чи існують ще й інші?
— Ні, звичайно – їх декілька. Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» (ст.17) державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи:
1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
3) судові накази;
4) виконавчі написи нотаріусів;
5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;
8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;
9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»;
10) рішення (постанови) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
— Хто і як забезпечує виконання судових рішень?
— Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній республіці Крим, Головних територіальних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, державні виконавці районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора, у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді та в інших передбачених законом випадках.
Посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть бути пред’явлені до виконання протягом трьох місяців; інші виконавчі документи — протягом року, якщо інше не передбачено законом.
— До яких дій може вдатися державний виконавець, коли боржник не хоче добровільно виконувати рішення суду?
— Якщо боржник у встановлений законом строк не виконає рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
Заходами примусового виконання є:
- звернення стягнення на майно боржника;
- звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), дохід, пенсію, стипендію боржника;
- вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні суду;
- інші заходи, передбачені рішенням суду.
Для проведення виконавчих дій державним виконавцем у необхідних випадках залучаються поняті, а також працівники органів внутрішніх справ, представники органів опіки і піклування, інших органів і установ у порядку, встановленому законом.
Присутність понятих обов'язкова під час вчинення виконавчих дій, пов'язаних з примусовим входженням до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернене йому в натурі; до житлових будинків і квартир для забезпечення примусового виселення з них та вселення в них; до будинків, квартир та інших приміщень, в яких перебуває дитина, яка має бути передана іншим особам відповідно до рішення суду; під час проведення огляду, арешту, вилучення і передачі майна.
У випадках відмови боржника допустити державного виконавця до житла чи іншого володіння боржника або особи, у якої знаходиться майно чи кошти боржника, державний виконавцем звертається до суду для винесення рішення про примусове проникнення до таких помешкань. Примусове проникнення проводитися за обов’язковою участю працівників органів внутрішніх справ. Якщо при виконанні рішення державному виконавцеві вчинено опір, то він у присутності понятих складає про це акт і для усунення перешкод звертається за допомогою до органів внутрішніх справ.
— Що слід пам’ятати і як діяти людині, якщо вона отримала виконавчий лист?
— Якщо особа є боржником, а рішення про стягнення коштів не скасовано, то краще вжити заходів щодо його добровільного виконання. Боржник може з позивачем у добровільному порядку укласти угоду про порядок виконання судового рішення, якщо на це є їх добра воля.
Якщо ж особа, відносно якої є виконавчий лист, не хоче виконувати рішення добровільно, то їй слід пам’ятати, що відповідно до закону, у примусовому порядку державним виконавцем будуть вживатись заходи щодо звернення стягнення на належні їй кошти, в тому числі, що знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, на заробітну плату (заробіток), пенсію, стипендію або інші доходи, а також на майно. Боржнику може бути обмежено в праві виїзду за межі України до виконання зобов’язань за рішенням суду. Крім того, з боржника буде стягнуто витрати на організацію та проведення виконавчих дій, а також виконавчий збір в розмірі 10 % від суми, що підлягає стягненню.
А стягувач боргу, навпаки, має негайно інформувати державного виконавця про будь-які обставини, що можуть сприяти виконанню рішення суду (наявність у боржника майна, джерел отримання доходів, зміну місця проживання, тощо).
Нажаль, стягувачі все частіше займають пасивну позицію: чекати, поки виконавче провадження не буде закінчено.
— Тоді виникає наступне запитання: які підстави закінчення виконання судового рішення?
— Законом України «Про виконавче провадження» передбачено як підстави для закінчення виконавчого провадження (ст. 49), так і повернення виконавчого документа стягувачу (ст. 47). При закінченні виконавчого провадження виконавчий документ надсилається до суду (крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби), а виконавче провадження не може бути розпочате знову. Повернення виконавчого документа стягувачу застосовується у випадках, коли з певних причин рішення не може бути виконано саме зараз (відсутність у боржника коштів та майна, на яке може бути звернено стягнення, наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, не встановлення органами внутрішніх справ місця знаходження боржника чи його майна протягом року, тощо). В цьому випадку виконавчий документ надсилається стягувачу, з роз’ясненням права повторного пред’явлення його до виконання. Адже в майбутньому боржник може бути розшуканий, в нього може з’явитись майно або він працевлаштується.
— Як забезпечується виконання рішень суду?
— Якщо боржник не в змозі виплатити суми боргу, визначені судом, стягнення провадиться шляхом опису майна боржника, накладення на нього арешту.
Майно боржника описується в кількості, необхідній для задоволення вимог стягувача, стягнення виконавчого збору і покриття витрат, пов’язаних з виконанням рішення. Під час проведення опису, боржник має право зазначити ті види майна або предмети, на які слід звернути стягнення в першу чергу. Але черговість стягнення остаточно визначається державним виконавцем.
Описане майно оцінюється та передається на реалізацію. Для визначення вартості майна державний виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання. Станом на сьогодні реалізація майна повадиться через Систему електронних торгів арештованим майном. Їх адреса в інтернетресурсі: https://torgi.minjust.gov.ua . Там же можна ознайомитись з порядком їх проведення та участі. Веб-сайт функціонує у цілодобовому режимі та є доступним усім користувачам мережі Інтернет.
Запровадження електронної системи реалізації арештованого майна повністю виключає можливість впливу на результат торгів будь-яких осіб, окрім самих учасників. Електронні торги є прозорими та доступними для всіх громадян України, незалежно від їх місця знаходження та знаходження майна, що продається.
Варто пам’ятати, що оголошення судом рішення на користь стягувача не веде одразу до його виконання. Для його виконання стягувач має запустити механізм примусового виконання рішення через виконавчий документ і державного виконавця.
— Дякую за таке детальне й цікаве роз‘яснення.
Цікавився темою Сергій ВІТЕР, спеціально для SKNEWS.NET
*** Схожа публікація: https://www.sknews.net/chy-mozhna-ne-vykonaty-rishennya-sudu/
