Реалії фінансування закладів охорони здоров’я в місті Чернігові обговорювали представники управління охорони здоров’я Чернігівської міської ради, медичних закладів та громадських організацій на круглому столі, який пройшов 4 серпня 2016 року.
Олена Короїд, аналітик проекту, презентувала Аналітичний звіт за результатами проведеного громадського моніторингу виконання міського бюджету в частині «Охорона здоров’я». Завантажити звіт та презентацію можна за наступними посиланнями
http://dobrochyn.org.ua/wp-content/uploads/2016/08/Analitychnyj-zvit.pdf
http://dobrochyn.org.ua/wp-content/uploads/2016/08/Budget.pdf
Практично завжди, коли йдеться про медицину, постає питання про недостатність бюджетних коштів. Мовою цифр на 2015 рік по м. Чернігову загалом це виглядає так: для охорони здоров’я видатки затверджено на 80% до потреб, зокрема по загальному фонду затверджено видатки в розмірі більше 88% до заявлених бюджетних запитів, по спеціальному фонду – біля 40% (дані Фінансового управління ЧМР). Вісімдесят відсотків до потреб – це багато чи мало? Достатньо чи недостатньо? Такі загальні, «усереднені» цифри не дуже вражають, але ж насправді стан бюджетного фінансування медицини фахівці вважають майже критичним.
Якщо ж подивитися на складові, то з’ясується чому –
* видатки на медикаменти та перев’язувальні матеріали загалом лише на 19% від потреб було затверджено на 2015 рік;
* на предмети, матеріали, обладнання – 38%,
* на харчування – 22% до потреб,
* капітальні видатки – 29%.
З позитивного, до певної міри, — лише те, що видатки на оплату праці затверджуються стовідсотково до заявлених потреб (110%). Хоча тема про відповідність заробітної плати лікарів та медперсоналу складності та відповідальності їх роботи – така що лише обговорюється, а мала б вирішуватися однією з найперших при реформуванні.
Що стосується фактичного використання коштів, то як показують результати даного дослідження, з тих обмежених ресурсів, які виділяються на медицину (та залучаються шляхом надходжень до спецфонду), в м.Чернігові у 2015 році більше 4/5 (якщо точніше, то 81,4%) витрачено сумарно на такі видатки: оплата праці (68,3), комунальні послуги (9,3), соціальне забезпечення (3,4), відрядження (0,1) та стаття «інші поточні видатки» (0,3). Ще 6,2% використано на капітальні видатки. Залишається на решту поточних видатків всього 12,4 %, з яких медикаменти становлять 5%, предмети, матеріали – 3,1%, харчування – 1,2%, оплата послуг (крім комунальних) 3%. Тобто витрати на забезпечення медикаментами та діагностичну складову фактично мізерні, їх мусять брати на себе пацієнти самостійно.
за підтримки Міжнародного фонду «Відродження м. Київ, вул. Артема, 46 тел: +380 (44) 461 97 09 факс: +380 (44) 486 76 29 irf@irf.kiev.ua http://www. irf.ua/
ГО «Громадська рада» м. Чернігів, а/с 435 тел./факс 0462 67 75 75 pravocf@gmail.com
Вищенаведені цифри ще раз підтверджують, що одним із необхідних кроків є зміна підходів до принципів бюджетного фінансування охорони здоров’я, яке все ще залежить від кількості лікарняних ліжок, кількості нормативних відвідувань. За цими нормативами відповідно визначається і необхідна кількість медперсоналу, витрати на медикаменти, фонд заробітної плати. Тобто розмір фінансування продовжує залежати виключно від потужності закладу, а не від видів, обсягів, рівня складності та якості медичної допомоги, яку вони надають. У медичних закладів нині відсутні стимули до зменшення кількості хворих, звідси – збільшення кількості госпіталізацій, надання переваги стаціонарному способу лікування перед амбулаторним лікуванням або денним стаціонаром. Але ж хворого лікує не саме по собі ліжко-місце, а застосування сучасних методик діагностики, лікування, реабілітації.
Кошти медицини потрібно використовувати не тільки раціонально, але ефективно і підконтрольно: лікарі повинні бути належним чином забезпечені всім необхідним для надання медичної допомоги; пацієнти мають знати, на яке гарантоване забезпечення за рахунок бюджетних коштів можуть розраховувати у випадку хвороби і без зайвих клопотів отримувати гарантоване; а влада і громада — контролювати відповідність витрат та якості.
Тому одним із необхідних кроків є зміна підходів до бюджетного фінансування охорони здоров’я. Програмно-цільовий метод має низку переваг для громади, оскільки передбачає визначення чіткої мети та завдань такого фінансування, а також результативних показників виконання – затрати, продукт, ефективність, якість. Крім того, такий спосіб подачі бюджетної інформації є більш сприйнятним, інформативним та зрозумілим для громадян.
Метою проекту «За прозорий та соціальний бюджет», що здійснюється ГО «Громадська рада» за підтримки Програми «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду “Відродження”, є покращення підзвітності та ефективності бюджетного процесу в місті Чернігові.
Олександр Підгорний
ГО «Громадська Рада», тел./факс 0462 67 75 75, pravocf@gmail.com
