Література — невіддільна частина духовного життя нації.
І часто судити про країну можна по тому, які письменники в ній користуються найбільшим успіхом. Саме письменники мають силу й наснагу дивитися життю в очі. Особливе місце на цьому творчому просторі займають жінки-письменниці. Їм і присвячена книжкова виставка-подіум «Берегині української літератури», що відкрилася на абонементі Ніжинської центральної міської бібліотеки.
Явище під назвою «жіноча літературна творчість» з’явилося в Україні в ХІХ ст. Ніякий народ не мав стільки жінок-письменниць, як українці. Це Г. Барвінок, М. Вовчок, О. Кобилянська, О. Пчілка, Л. Українка. Соціальні контрасти, закріпачення селян, тяжко відбилися на жіночій долі, про яку розповідає українська класична література.
Картини життя різних верств суспільства 30-х років на західноукраїнських землях показала у романі «Сестри Річинські» письменниця Ірина Вільде. Цей твір-взірець реалістично-психологічної прози. Героїні роману-бездіяльні, затуркані, беззахисні дівчата та їх мати. І. Вільде блискуче описує внутрішні стани персонажів, їх портрети, додає авторські відступи. Жіночому героїзму та самопожертві під час війни, коханню присвячені повісті українсько-польської письменниці Ванди Василевської «Райдуга. Просто любов». Зануритись у творчу обстановку, в якій працював «Держлітвидав України», а його директор О.І. Бандура з ризиком, але цілеспрямовано, провадив між ідеологічними рифами свій корабель, ви можете з книгою «На дні мого серця» Ганни Ігнатенко. Авторка з покоління прилучан, на долю якого випало багато страждань: Голодомор, Великий Терор 1937-38рр., Друга світова війна. Покоління, якому довелося відбудовувати народне господарство, національну культуру.
Марія Матіос — особлива постать в українській літературі («Бульварний роман», «Нація. Одкровення»). В її творах — пошук украденного щастя нашої нації та окремої людини. Зацікавлення історією України в сучасній українській літературі представлене лише кількома іменами, серед яких-М. Матіос. Її герої показані в подіях свого часу.
Не менш яскрава постать на літературному Олімпі — Ліна Костенко. Її називають «пілігримом вічності». Вона — поет, перекладач, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка. Роман Л. Костенко «Записки українського самашедшого» є блискучою сатирою на події 2000—2004 рр. Це розповідь про молодого програміста, його враження від політичних подій в Україні й світі. Поетеса-авторка сценарію фільма «Чорнобиль. Трізна»/1993/. Журналіст і педагог Лариса Арзамасова-Калина присвятила свою книжку «Весілля в обіймах смерті»/Чорнобильська симфонія/25-тим роковинам Чорнобильської трагедії. Скільки Їх, екологічних чорнобилів, на території України. А якщо зона відчуження стане сховищем ядерного мотлоху? Це кінець чи початок катастрофи? Давайте разом з автором відповімо на ці питання.
Мабуть, бути письменником складно. Успішним — ще важче. На жаль, якість літератури не завжди йде поряд з популярністю. Ми вибрали для літературного жіночого подіуму кращих з сучасних авторів.
Літератор і науковець Оксана Забужко — ще один представник живої класики. Вона здобула й міжнародне визнання. Її поезію перекладено на десятки мов. О. Забужко- одна з небагатьох українських письменниць, яка живе на свої гонорари. Нова книга авторки«Note Dame d`Ukraine: Україна в конфлікті міфологій”-підсумковий плід її багаторічних роздумів, інтелектуальна подорож крізь віки, культури й конфесії в пошуках «України, яку ми втратили». Історичні романи публіциста та історика Раїси Іванченко користуються незмінним попитом. Наприклад, захоплюючі книжки «Отрута для княгині», «Гнів Перуна», «Золоті стремена». В них-аналіз минулого та сучасності. Автор є членом Національної спілки письменників України, лауреатом Шевченківської премії.
Майже детективні історичні сюжети ви знайдете у романах Симони Вілар /вона ж Наталья Гавриленко/: «Ведьма княгини», «Поединок соперниц», «Огненный омут».
Твір Теодозії Зарівни «Полювання на птахів небесних» міг би стати окрасою будь-якої літератури. Її героїня-кожна третя з нас. Роман написаний роскішною поетичною мовою. Він вивищує людину над ницістю життя, кличе до досконалості. У вчинках та життєписах персонажів проступає історія трагічних митарств душі.
Поет, прозаїк, перекладач, журналіст Галина Тарасюк представлена збіркою «Янгол з України», куди увійшли маленькі романи та новели. У властивій їй щирій, дотепній і водночас жорсткій манері авторка препарує нашу дійсність, намагається зрозуміти природу людських чеснот і гріхів, осмислити феномен під назвою «Україна». Г. Тарасюк відома своїми психологічними новелами та неомодерністськими романами. Вона-член Національної спілки письменників та Національної спілки журналістів України.
Події на Донбасі породили нову жахливу тематику в українській літературі. З'явилися книги «Маріупольський процес» Галини Вдовиченко, «Оголений нерв» Світлани Талан. Війна скидає маски з облич, оголяє душі. Вона демонструє, хто чого вартий, розколює навпіл сім'ї, близькі люди опиняються по різні сторони барикад. А ще вона сіє хаос у головах дончан та луганчан. Як це відбувається, розкажуть ті, хто там виживає. Війна за Україну триває, вимагаючи нових жертв.
Чи доводилося вам «читати» іншу людину як книгу? А самому стати «живою книгою»? Наскільки це можливо, вам розкаже письменниця Міла Іванцова у романі «Живые книги». Потреба виговоритись, бути почутим, є загальнолюдською потребою. А цікавих історій на світі більше, ніж написаних книг. Кожен з нас-непрочитана книга. До такого висновку приходять завсідники одного з київських літературних кафе. Їм запропоновують розповісти свою історію. Для цього треба записатися «книгою» або «читачем».
Не менш інтригуючий роман «Мелодія кави у тональності кардамону» Наталії Гурницької. Він про драматичну історію забороненого кохання дівчини до одруженого польського шляхтича. Події розгортаються у Львові ХІХ ст. і тримають вас у полоні до останньої сторінки.
Донецька письменниця і журналістка Ірен Роздобудько сміливо експерементує зі стилями, жанрами, темами. Дивує читичів різноманітністю та ерудованістю. Прочитайте її «Ґудзик», «Ескорт у смерть» — не пожалкуєте.
Легко й невимушено пишуть Надія Гуменюк /«Коханий волоцюга»/, Наталія Хаткіна /«Справжня жінка»/, Лідія Лукьяненко /«Все для тебя»/.
Твори Люко Дашвар, шокуючі та суперечливі, отримали кілька найвищих нагород/ «Рай. Центр», «Село не люди», «Мати все», ін./. Вони демонструють життя без прикрас та дуже популярні у нашому місті.
«Супермаркет самотності» журналістки Ірени Карпи треба зрозуміти. Вона пише відверто скандальні романи для дорослих. Зверніть увагу на книги «Все тайное» Марії Папанової, «Зворотний бік сутіні» Дари Корній, «Прозорі жінки» Людмили Таран, «Синдром стерильності» Наталки Сняданко, «Біографія випадкового чуда» Тетяни Малярчук.
Сучасна література може викликати нарікання, вона — різна. Але ж і автори — теж. Вони експериментують з жанрами, стилями, сюжетами. Будемо приймати їх такими, якими вони є. Бібліотека намагається задовольнити читачів новою літературою на рідній мові. Як це вдається, оцінювати вам, користувачам міської бібліотеки у Ніжині.
Наталія. Старінко, м.Ніжин
