Захмарні ціни на «другий хліб» – це сезонне явище, яке от-от має стабілізуватись. Відомий картопляр Чернігівщини, голова фермерського господарства «Напорівське» Григорій Ткаченко прогнозує фіксацію оптової закупівельної ціни на рівні 20 гривень за один кілограм. Втім, за прогнозами фермера, в січні-лютому вартість картоплі може знову підскочити на кілька гривень. Високі ціни на «другий хліб» картопляр пов’язує з низькими врожаями, які є наслідком аномальних температурних режимів.
Через посуху врожай удвічі гірший
На піщаних полях поблизу села Лукашівка Чернігівського району, які обробляє фермерське господарство «Напорівське», повним ходом йде збір картоплі. Сезон тут відкрили пізно, в середині вересня. Найкращий у світі трактор американський «John Deere» тягне за собою найкращий у світі картоплезбиральний комбайн німецької марки «Grimme». За курявою, яка здіймається в полі, техніку ледве можна розгледіти.
«Через посуху сезон збору картоплі почали з запізненням, – коментує директор «Напорівського» Григорій Ткаченко. – Все очікували дощів, але коли зрозуміли, що синоптичний прогноз невтішний, почали збирання врожаю у цих екстремальних умовах. Чому екстремальних? Тому що від 30 до 50 відсотків йде груддя. Відтак картопля травмується, що спричиняє втрату товарності. Цю картоплю ми не можемо представляти на ринку, бо вона некондиційна, тому вона піде на крохмаль».
За словами фермера, цього року врожай бульби удвічі нижчий, ніж минулорічний.
«В середині липня не було дощів, стояла інтенсивна спека 30+ градусів Цельсія. А в картоплі при температурі вище 23 градусів усі процеси розвитку припиняються, – пояснює картопляр. – Отож в момент, коли бульби мали інтенсивно рости, стояла кризова температура, яка не дозволила їм розвиватись. Я дивлюсь на клубні і бачу, що кількість закладених бульб – відмінна, однак картопля невелика, в народі на таку кажуть «посадкова».
Через посуху у фермерському господарстві значний недобір врожаю «другого хліба», він удвічі нижчий за минулорічний.
«Якщо 10 тонн з одного гектара товарної картоплі буде, то це буде добре», – констатує землероб.
Цього року добре себе показали ранні сорти, які встигли сформувати врожай до настання спеки, а от у пізніх сортів картоплі – найгірші показники, бо через високі температури не змогли наростити належної якості бульби.
Загалом же у «Напорівському» аж 18 сортів картоплі. Її вирощують на площі 100 гектарів. Чому це так – пояснює власник господарства: «Ми постійно шукаємо баланс між якістю та врожайністю і перебуваємо в пошуках оптимізації сортів. Гадаю, близький той час, коли зупинимось на двох-трьох сортах, які якнайкраще підійдуть для наших умов».
За словами Григорія Ткаченка, врожай залежить не лише від погоди, але і від низки інших показників. Перш за все – від якості посадкового матеріалу.
«Той, хто серйозно займається картоплярством, має максимум через 3 роки проводити сортовідновлення. Там, де нормальні сорти, ми бачимо досить пристойний врожай, – пояснює він. – Але тут є також і певні проблеми: еліта з Німеччини чи Голландії коштує більше 60 гривень за один кілограм. Це висока ціна, яку не кожен товаровиробник здатний потягнути».
Чому таке коливання цін?
Підприємство з Лукашівки є активним учасником ринку картоплі. Нині оптові закупівельники пропонують за картоплю з Чернігівщини від 15 до 20 гривень за один кілограм.
«Це оптова реалізація з підприємства, – наголошує фермер. – Ми продаємо картоплю від 15 до 17 гривень, хоча я повторюсь, що вже чув ціну і 20 гривень».
Чому ж така висока ціна на цей важливий овоч? За словами картопляра, для цього продукту притаманне річне коливання цін.
«Якщо взяти п’ятирічний цикл, то один рік буде привабливим для картоплярів, два роки це помірні ціни і два роки – це збитковість. Зараз саме той рік, коли ціна приваблива, – каже він. – Як людина, яка займається картоплею все своє життя, я дуже люблю цей продукт, і він є високорентабельним навіть у ці складні часи».
Чому таке коливання цін, якщо у минулому році вартість картоплі складала 5,5 гривень за один кілограм?
«Картопля – це культура, яка не експортується, і тому при сприятливих погодних умовах, при дотриманні технологій, в Україні її виробляють велику кількість, ціна відповідно падає. На превеликий жаль, у нас не така значна кількість переробних підприємств, які переробляють картоплю на крохмаль та чіпси. Якби в Україні було більше таких підприємств, то вони могли б переробляти надлишкову кількість картоплі, створювати продукт із доданою вартістю та реалізовувати його за кордон», – пояснює фермер.
Та все ж Григорій Ткаченко прогнозує стабілізацію ціни у найближчій перспективі: «Картопля має верхню межу реалізації. На сьогодні ціна на піку ціноутворення. Минулого тижня до нас прибули перші три фури картоплі – одна із Литви, дві з Польщі. Ціна за кілограм імпортної картоплі склала трохи більше 20 гривень. Якщо ціна вітчизняної бульби перевищить цю цифру, то в Україну вона поїде з Європи. У січні-лютому картопля може знову піднятись у ціні на кілька гривень за рахунок невеликої кількості складських приміщень. Те, що ми спостерігаємо зараз, – сезонне підвищення цін, притаманне цьому ринку».
Високорентабельна культура
Втім, проблема ціноутворення є комплексною і залежить не лише від товаровиробників, але й від діяльності урядовців, які мали б знайти вихід з реалізацією надлишків «другого хліба» – переробки або ж експорту.
Нині ж картопляні господарства, попри низькі врожаї, в цінах рентабельності виходять на рівень минулого року. Картопля залишається високорентабельною культурою, якою слід займатись. Але задля того, щоб вийти на рівень вирощування 40-50 гектарів, потрібно інвестувати приблизно 600-700 тисяч доларів на техніку, обладнання, склади, створення в них належного мікроклімату. На Чернігівщині, яку називають «картопляним Донбасом», картоплярство поступово переходить з городів на товарні ферми. Наразі в області існує 5-6 відносно великих підприємств, які вирощують понад 200 гектарів цього овоча, і близько 20 підприємств, які сіють понад 100 гектарів бульби. У структурі картоплярства спостерігаємо щорічне зменшення обсягів продукції, вирощеної в підсобних домогосподарствах.
Не картоплею єдиною
Захмарні ціни на картоплю – не найгірше для пересічного споживача, гаманець якого і без того значно схуд.
«За крайні 35 років, відколи я займаюсь сільським господарством, я не пригадую таких цін на сільськогосподарську продукцію, – констатує власник «Напорівського». – Для аграріїв це добре, але щоб розуміти повну картину, треба розуміти іншу сторону – споживача. Ці захмарні ціни на сільськогосподарську продукцію вдарять по звичайному українцю. Так, якщо соняшник наразі продають по 20 тисяч гривень за одну тонну, то олія точно буде зростати в ціні. Соціальний продукт – хліб – у найближчій перспективі теж подорожчає. Те ж саме чекає на макарони та крупи. Якщо зараз кукурудза коштує 7500 гривень за одну тонну, а кукурудза – це сільськогосподарська «нафта», то треба розуміти, до якого стрибка цін нам варто готуватись. Це потягне за собою зростання цін і на енергоносії».
За словами аграрія, сільське господарство треба розуміти комплексно, адже це і сфера споживання, і фармація, і енергетика. Бо ж багато суміжних галузей залежать від цін на продукцію аграрного сектору. Тим більше халатно, бо навіть злочинно, коли держава, особливо під час війни, не має власного фонду, за рахунок якого можна було б впливати на ціни.
«Минулого року кукурудза починала торгуватись від 3500 гривень за одну тонну, на сьогоднішній день це – 7500. Це не нормально! – наголошує аграрій. – Я хоча і прибічник ринкової економіки, але має бути регулювання й запас продукції, бо, не дай Боже, якийсь форс-мажор, крім погоди. У нас війна, і це, на мою думку, недопрацювання на рівні Уряду».
Віталій Назаренко, фото автора
Головне фото: Пісок, спека і курява, як у пустелі
