Військові провели випробування захисних балістичних окулярів-масок

Фахівці Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки ЗС України (ЦНДІ ОВТ ЗСУ) провели чергові натурні випробування кількох зразків захисних балістичних окулярів-масок.

Бронежилети та шоломи вітчизняного виробництва, якими забезпечуються наші вояки, за своїми захисними властивостями не поступаються іноземним аналогам, а головне — вони підтвердили свою надійність у бойовій обстановці в районі АТО. Інша річ — захисні балістичні окуляри-маски. Їхнє масове виробництво в Україні поки ще не налагоджене. Забезпечити військо цим елементом індивідуального захисного спорядження можливо, хіба що закуповуючи окуляри-маски в іноземного виробника

Нині у Збройних Силах розроблено технічний опис та затверджено зразок-еталон окулярів-маски захисних балістичних. Перед військовими науковцями стоїть непросте та вкрай відповідальне завдання — визначити, який із запропонованих варіантів за своїми характеристиками відповідає затвердженому еталону.

Загалом захисні балістичні окуляри-маска та окуляри мають однакове призначення, проте відрізняються за зовнішнім виглядом. Так, балістичні окуляри-маска прикривають більшу частину обличчя та зовні схожі на маску гірськолижника. А от захисні тактичні окуляри за дизайном і зовнішнім виглядом дуже схожі на звичайні сонцезахисні.

Їхнім основним призначенням є забезпечення захисту очей вояка від осколків та уламків, які утворюються при детонації вибухівки та інших вибухових пристроїв, від різноманітних загроз штучного та природного походження (дрібних каменів, сміття, пилу, води, туману, вітру тощо), а також від променів лазерних прицілів й ультрафіолетового випромінювання.

Лінзи сучасних захисних балістичних окулярів та окулярів-масок виготовляють з полікарбонату завтовшки 2–3 мм. Цей матеріал може витримувати значні навантаження та приблизно в 250 разів міцніший за будь-яке скло. Залежно від різних умов освітлення використовують лінзи різних кольорів, які швидко та легко змінюються (прозора — при слабкому освітленні; жовта — в туман і для підвищення контрастності; темна — при яскравому сонці). Крім того, вони забезпечують максимально широке поле зору та не допускають оптичних спотворень. Іще лінзи мають спеціальне покриття, що захищає їх від подряпин та запобігає запотіванню. Оправа балістичних окулярів-маски забезпечує ефективну вентиляцію та є достатньо еластичною, щоб щільно і комфортно прилягати до обличчя. Загалом геометрія (форма та розміри) захисних окулярів або окулярів-маски є сумісною із бронешоломом та дозволяє працювати з приладами спостереження.

Дані щодо частоти поранень очей у війнах та військових конфліктах. Відкрити?

За статистикою, в умовах мирного часу доля механічних ушкоджень органів зору у військовослужбовців становить близько 3–4 % від усіх травм. Тоді як під час ведення бойових дій спостерігається неухильне зростання санітарних втрат, пов’язаних із вогнепальними пораненнями офтальмологічного профілю.

Нижче наводимо узагальнені дані щодо частоти поранень очей у війнах та військових конфліктах різного часу:

1. У війнах кінця XIX початку XX століть (Кримська 1854–1856 рр., франко-пруська 1870–1871 рр., японсько-китайська 1894 р.) частота таких поранень становила лише 0,65–1%, а в період I і II світових воєн — 2%.

2. У локальних війнах другої половини XX ст… (арабо-ізраїльські 1967, 1973 років, Ліван 1982 р.) частота поранень досягла вже 5,6–6,8%, хоча ізраїльські військовослужбовці вже застосовували захисні окуляри з полікарбонату.

3. Ушкодження органів зору відмічені у 2,5 % постраждалих під час воєнних дій в Афганістані, у 8% військовослужбовців російської армії під час війни в Чечні.

4. Під час бойових дій, які вели Збройні сили США та їхні союзники в Іраку і Афганістані, частота поранень очей становила близько 13%, а в ході антитерористичної операції на Сході України, у період з 2014 по 2016 рік, — 7–14%.

У світі існує чимало стандартів, за якими перевіряють захисні властивості окулярів та окулярів-масок. Згідно зі стандартами ANSI Z87.1–2003 та ANSI/ISEA Z87.1–2010 тестують «цивільне» екіпірування, яке використовують у промисловості. Такі окуляри мають витримувати удари сталевим предметом вагою 44,2 г, що падає з висоти 127 см, сталевим конусом вагою 500 г — з висоти 127 см та сталевої кульки діаметром 6,35 мм, яка летить зі швидкістю не більше 45 м/с.

Військові США та країн-членів НАТО використовують аналогічні тести, щоправда, їхні вимоги є значно жорсткішими. Так, відповідно до стандарту MIL-PRF-31013 лінзи захисних окулярів повинні вберігати від влучання дробинки діаметром 3,81 мм на швидкості 200 м/с. А за стандартом MIL-DTL-43511D захисні окуляри-маска мають витримувати удар кулі 22 калібру (5,58 мм), що летить зі швидкістю 170 м/с.

— Нашими фахівцями ретельно проаналізовано вимоги до захисних балістичних окулярів і окулярів-масок, що визначені військовими стандартами провідних армій світу, НАТО та досвід використання цього елементу спорядження в районі АТО, — розповів старший науковий співробітник відділу захищеності та живучості озброєння та військової техніки ЦНДІ ОВТ ЗСУ підполковник Василь Мелькін. — Це дозволило сформулювати вимоги до основних захисних характеристик балістичних окулярів і окулярів-масок, які необхідні українському війську, розробити спеціальні методики їхнього оцінювання та програму випробування.

Безумовно, що основною такою характеристикою є показник балістичної стійкості. Для його оцінювання за технічними умовами випробувань по балістичних окулярах або окулярах-масці здійснюють випробні постріли стандартним осколком 1,1 г (за STANAG 2920) з відстані у 5 метрів. При цьому полікарбонат випробного зразка окулярів-маски має витримати удар осколка на швидкості від 185 до 200 м/с. Для балістичних окулярів граничний показник швидкості непробиття осколком трохи менший — від 160 до 185 м/с. Щоб успішно пройти випробування, зразок має витримати два залікові постріли. Спорядження боєприпасів для випробних пострілів здійснюють на основі стандартного патрона калібру 7,62 мм. Змінюючи навішування пороху, регулюють швидкість польоту осколка. Важливо, що при перевищенні критичних показників швидкості осколка та пробитті випробного зразка не допускається руйнування полікарбонату. На випробування замовник обов’язково має надати повний комплект світофільтрів.

Така, на перший погляд, проста методика є доволі ефективною. Під час нещодавніх випробувань балістичної стійкості дві з трьох моделей балістичних окулярів-масок відомого іноземного виробника не пройшли тестування за методикою ЦНДІ ОВТ ЗСУ.

І наостанок хочу зазначити, що, як свідчить досвід бойових дій у локальних конфліктах останніх десятиліть, найбільше число випадків травмування очей спричинили не кулі та великі осколки, а дрібні вражаючі елементи. Надійно захистити від них могли б балістичні окуляри-маски.

Андрій ЛИСЕНКО,