Якщо збережеться діючий виборчий закон, то наступний парламент буде ще гіршим за діючий.
Про це зазначив народний депутат VII скликання Олег Канівець.
За словами політика, аби подолати партійну диктатуру, необхідно змінити виборче законодавства.
1. Закон про вибори парламенту повинен повністю ліквідувати партійну корупцію! Закриті списки потрібно ліквідувати як клас. Це «кормушка» партійних вождів, це партійне «рабство» та «кріпацтво». Останнє цьому підтвердження — голосування парламенту закону 3700, згідно якого кандидатів вилучають із списку, за який вже проголосували виборці. Абсурд! Навіщо тоді вибори?
2. Що взамін, які правила виборів? Відповідь: ті, які найбільше наближають депутата до виборців. І тут є тільки два шляхи: повна мажоритарка, або відкриті регіональні списки. Лідери, вожді партій теж повинні отримати безпосередню, як особистості, підтримку виборців. Немає чого ховатися за списком! Критики скажуть, що на мажоритарці роздають «гречку». Так, роздають, але, це проблема не кандидатів, а виборців, яких: а) довели до зубожіння; б) залишили напризволяще. Тому боротися із «гречкою» потрібно не відміною мажоритарки (вона, наприклад, успішно працює в розвинутих країнах), а: підняттям рівня життя людей, їхньої освіченості, культури, викупом їхнього голосу державою, врешті-решт, але, з позбавленням такого виборця права голосу. Потрібно шукати шляхи, а не підігрувати партійним вождям.
3. Є ще один шлях — відкриті регіональні списки партій. Теж правила, які успішно працюють в Європі. В чому їхня суть? Кожна область розбита на кількість мандатів, в залежності від кількості виборців. Наприклад, Львівщина — 12. Тому, будь-яка партія в своєму регіональному списку може передбачити не більше 12-ти кандидатів, причому в алфавітному порядку. Виборець отримує два бюлетені: один з переліком партій (бажано без зазначення лідера, хай виборець вчиться, цікавиться сам), другий із зазначенням регіональних списків кожної партії. Зрозуміло, що якщо виборець проголосує за, наприклад, партію Саакашвілі, то він шукатиме в регіональному списку того кандидата, серед 12-ти, який йому найбільше подобається як представник партії Міхо. Лідери партій мають також пройти через це горнило, щоб підтвердити своє право на лідерство, а не отримання своєї посади через партійних підлабузників. Таким чином, буде ліквідована партійна корупція.
Канівець зазначає, що загроза партійної корупції криється в способі мислення та залежності. «Оскільки, депутат, який прийде до влади, в т. ч. лідер партії, не зможе мислити по-іншому у владі... Він не поборе спокусу корупційно збагатитися, використовуючи владні повноваження, або, виконуючи вказівки».
