Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2020 року, затверджена Кабінетом Міністрів України 6 серпня 2014 року, так і не стала пріоритетною для більшості регіонів України. Процеси стратегічного планування розвитку регіонів відбуваються повільними темпами, існує проблема низької ефективності реалізації програм їх соціально-економічного розвитку.
Про це в Укрінформі розповіли учасники прес-конференції, організованої Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень (м.Чернігів), який спільно з Асоціацією регіональних аналітичних центрів та за підтримки Європейського Союзу впроваджував проект «Регіональна політика в Україні: громадський моніторинг Стратегії регіонального розвитку».
За словами віце-президента Фонду Євгена Романенка, перебіг проекту показав, що стратегії регіонального розвитку-2020 так і не стали для більшості регіонів пріоритетними документами.
«Про це свідчить хоча б графік роботи державних адміністрацій над їх підготовкою. Існують проблеми виконавчої дисципліни та суттєвої залежності роботи місцевих органів виконавчої влади від кадрових проблем, політики тощо. На місцях поки не готові до системних змін у сфері реалізації регіональної політики. Попри зміни процедур, формальний підхід до розробки стратегій ще, на жаль, залишається найбільш вживаним. Існує тенденція до сприйняття регіональних стратегій не як основного документу регіонального розвитку, а як певного інструменту отримання коштів з Державного фонду регіонального розвитку», − підкреслив Романенко.
Водночас, серед позитивних зрушень при розробці стратегій регіонального розвитку він назвав відкриту роботу більшості обласних держадміністрацій. «За оцінками наших регіональних партнерів, найвищий рівень відкритості продемонстрували вісім областей — Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Київська, Полтавська, Рівненська, Черкаська та Чернігівська. Шість регіонів працювали з достатнім рівнем відкритості — Вінницька, Запорізька, Одеська, Сумська, Тернопільська та Хмельницька області. Найгірші оцінки громадських експертів щодо прозорості процесу розробки стратегій регіонального розвитку отримали три області — Закарпатська, Івано-Франківська та Миколаївська», − зазначив Євген Романенко.
Про особливості розробки і реалізації стратегій у своїх регіонах також розповіли експерт харківського Фонду місцевої демократії Віктор Козоріз та виконавчий директор громадської о рганізації «Інститут Громадської Експертизи» Олексій Литвинов з Дніпропетровська. Фахівці, зокрема, наголосили, що розроблені рекомендації щодо удосконалення стратегічного планування на обласному рівні адресують місцевим та центральним органам влади.
Процес розробки та затвердження проекту Стратегії в Чернігівській області за експертною оцінкою загалом був відкритим. Незважаючи на достатню публічність процесу стратегічного фокусування, формулювання бачення розвитку регіону та стратегічних цілей документу, останні виявилися лише частково корельованими із цілями Державної стратегії регіонального розвитку до 2020 року.
На відміну від компонентних планів Стратегії, план її реалізації був підготовлений відповідно до «Методології планування регіонального розвитку в Україні».
Звіт про результати проведення моніторингу виконання Плану заходів з реалізації у 2015—2017 роках Стратегії сталого розвитку Чернігівської області до 2020 року за 2015 рік та Звіт з оцінки результативності виконання Стратегії сталого розвитку Чернігівської області на період до 2020 року та Плану заходів з її реалізації у 2015—2017 роках за 2015 рік були вчасно підготовлені та оприлюднені на офіційному сайті Чернігівської ОДА.
Водночас експерти відзначили, що звіт облдержадміністрації не є адекватним, оскільки побудований на порівнянні індикаторів оцінки результативності, які не передбачені Планом заходів. Хоча цей факт ускладнював оцінку ступеня досягнення операційних цілей Стратегії, фахівці визначили, що з десяти операційних цілей частково досягнуті шість, а чотири операційні цілі не досягнуті.
У досягненні стратегічних цілей програмного документу області експерти дійшли висновку, що реалізовані проекти частково сприяють досягненню 1-ої та 3-ої стратегічних цілей («Розвиток людського потенціалу» та «Розвиток сільських територій»), зовсім не досягнута стратегічна ціль 2 («Підвищення конкурентоспроможності області та забезпечення стійкого економічного зростання»).
Проблема в тому, що проекти, які увійшли у План заходів, не повною мірою відображають обсяг завдань, передбачених СРР. Відповідно, навіть ефективна реалізація повного переліку запланованих заходів не забезпечить 100-відсоткового досягнення стратегічних цілей.
Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень у співпраці з Асоціацією регіональних аналітичних центрів планують продовжувати роботу над моніторингом реалізації стратегій, адже, за словами учасників прес-конференції, виявлені проблеми потребують обговорення та усунення як на національному, так і місцевому рівнях.
