Декомунізація триває, законодавство планують вдосконалити. Мета незмінна — сформувати суспільний імунітет проти порушень прав людини й унеможливити пропаганду тоталітарних практик.
“Венеційська комісія визнала право України забороняти або навіть встановлювати кримінальну відповідальність за використання конкретних символів і пропаганду тоталітарних режимів”, — ідеться в проміжній позиції щодо одного із законів про декомунізацію, оприлюдненій за результатами засідання Венеційської комісії, що відбулося 18 грудня 2015 року.
За результатами було озвучено спільну проміжну позицію Венеційської комісії та ОБСЄ щодо Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.
Результати цього етапу роботи Комісії та позицію України щодо отриманих попередніх рекомендацій озвучили на прес-конференції в Українському кризовому медіа-центрі Андрій Парубій, перший заступник голови Верховної Ради України; Павло Петренко, міністр юстиції; Ганна Гопко, голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах, співавторка закону; Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті; Сергій Пєтухов, заступник міністра юстиції України, учасник засідання Венеційської комісії; Ігор Розкладай, юрист Інституту медіа права, експерт “Реанімаційного пакету реформ”.
Загалом визнаючи право України проводити декомунізацію, забороняти пропаганду та використання символів тоталітаризму, експерти Венеційської комісії висловили зауваження щодо, на їх думку, надто суворих санкцій за порушення Закону. Україні рекомендують, зокрема, конкретизувати визначення терміну “пропаганда”, щоб уникнути побоювань щодо можливого негативного впливу на свободу слова й академічну дискусію.
Оприлюднена позиція – проміжна, й обговорення вдосконалення згаданого закону з Венеційською комісією триває.
Україна детально ознайомиться із висловленими зауваженнями, опрацює їх і готова врахувати задля вдосконалення декомунізаційного законодавства.
Верховенство прав і свобод громадянина неможливе без безкомпромісного засудження та недопущення дій, які становлять безпосередню загрозу основоположному праву людини на життя. Незасудження злочинів комунізму та відсутність санкцій щодо використання тоталітарних практик в управлінні державою призвело до масових порушень прав людини режимом Януковича, вбивств та війни.
Головна мета декомунізаційних законів — формування суспільного імунітету проти обмеження прав і свобод. На думку Української держави, зазначеній у преамбулі Закону, закон приймався і втілюється “з метою недопущення повторення злочинів комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, будь-якої дискримінації за національною, соціальною, класовою, етнічною, расовою або іншими ознаками в майбутньому, відновлення історичної та соціальної справедливості, усунення загрози незалежності, суверенітету, територіальній цілісності та національній безпеці України”.
Учасники прес-конференції також підкреслили, що Закон пройшов громадське обговорення, його прийняття відбулося згідно з парламентською процедурою, що засвідчено в ухвалі Конституційного Суду України.
Як відомо, декомунізацію та денацифікацію пройшли всі демократичні європейські країни, які постраждали від тоталітарних режимів. Саме політика національної пам’яті, частиною якої є декомунізація, стала одним із базових елементів демократичної трансформації. Успіх і регіональні особливості таких урядових заходів підкреслено у резолюції Парламентської асамблеї ОБСЄ 2009 року: “Перехід від комуністичної диктатури до демократії не може бути здійснений миттєво. При цьому мають бути враховані історичний досвід і культурна спадщина відповідної країни”.
У квітні 2015 року Верховна Рада України увалила пакет із чотирьох законів про декомунізацію: про засудження тоталітарних режимів, надання повного доступу громадянам до секретної документації радянських спецслужб, правовий статус учасників боротьби за незалежність і увічнення пам’яті про перемогу над нацизмом. Венеційська комісія висловила окремі рекомендації лише щодо одного із цих законів.
Започаткована після Революції Гідності декомунізація буде проведена повною мірою — запевнили учасники прес-конференції.
Сергій БУТКО
