У березні поточного року були видані перші в світі часникові аграрні розписки. Одну з них оформило невелике сільськогосподарське підприємство з Тернопільщини, отримавши посівні матеріали часнику під заставу урожаю цієї культури з чотирьох гектарів.
Співвласниця підприємства Світлана Попчук говорить, що раніше вона разом з чоловіком вирощувала різні культури – ячмінь, пшеницю, буряки. Віднедавна подружжя робить ставку на часник, а для цього потрібен якісний посівний матеріал. Тож фермери вирішили скористатися аграрною розпискою. Процедура збору документів і нотаріального затвердження тексту розписки не була складною.
«Я ніколи раніше не користувалася жодними кредитними програмами, лише мала банківську кредитну картку», — говорить Світлана Попчук. — Тож розписка стала першим інструментом кредитування для нас».
Другу часникову розписку видало невелике фермерське господарство, розташоване на кордоні двох областей – Вінницької та Одеської. Власник господарства Віктор Марчук має в обробітку лише 36 гектарів, тож робить ставку на нішеві культури — лохину, малину, нут, часник, а також займається тваринництвом. Нещодавно його господарство отримало сертифікат на органічне виробництво. Віктор Марчук отримав посівний матеріал часнику під товарну аграрну розписку, за якою він має повернути кредитору 10 тонн часнику першого класу.
Кредитором в обох випадках виступила одеська компанія «Агро-Патріот». Її співзасновниця Наталія Сударкіна з власного досвіду знає, яким важливим для фермерів є доступ до ресурсів. Вона економіст за освітою, 10 років тому розпочала власний агробізнес: разом з подругою орендувала землю в Одеській області, на якій посадила часник. Гроші на розвиток бізнесу фермери-початківці отримали від банку, заклавши власні квартири.
Наталія Сударкіна згадує, що досить часто доводилося імпровізувати, оскільки товариство не мало власної техніки, відтак доводилося зупиняти трактор на дорозі і просити виорати їм поле. Роки наполегливої праці принесли позитивні результати. Зараз «Агро-Патріот» вирощує товарний часник на 120 гектарах, ще 56 гектарів відведені під посівний матеріал. Також підприємство поточного року відкрило перший в Україні завод по переробці часника та склад довготривалого зберігання.
«У нас вибудувалася бізнес-модель кооперативного типу, — говорить Наталія Сударкіна. — Ми працюємо з 70 фермерськими господарствами, яким надаємо насіння та технології вирощування». Завдяки широкому партнерству з фермерами «Агро-Патріоту» вдається отримувати продукцію, частина якої експортується, а інша – реалізується в українських супермаркетах.
Інструмент аграрних розписок в Одеській області був запроваджений лише на початку 2018 року. Наталія Сударкіна ним відразу зацікавилася і вирішила випробувати його в дії.
«Дуже часто фермери, з якими ми працюємо, просять у нас посівний матеріал в кредит і розраховуються вже після збору урожаю, — говорить Наталія Сударкіна. — Ті, з ким ми тривалий час працюємо і кому довіряємо, отримують від нас такий кредит, але це коло позичальників обмежене. А з таким інструментом, як аграрна розписка, ми могли б швидше розширятися, охопити більше фермерів, оскільки знаємо, що ми, як кредитор, захищені».
До теми. Аграрна розписка – це інструмент фінансування, за допомогою якого агровиробник має можливість отримати товарне і фінансове кредитування під заставу майбутнього врожаю. В залежності від умов розрахунку за ним розписки можуть бути фінансовими та товарними. За фінансовою розпискою розрахунок відбувається грошима, а за товарною – частиною зібраного урожаю.
Згідно з офіційною статистикою, на початок квітня в Україні оформлено 315 аграрних розписок. Об’єм залученого за ними фінансування перевищив 2 млрд. гривень. Успішно виконано та закрито 113 аграрних розписок. Наразі не було жодного повідомлення про невиконання зобов’язань позичальником з відкриттям процедури примусового виконання за аграрними розписками.
Проект «Аграрні розписки в Україні» впроваджується Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC, Група Світового Банку) у партнерстві зі Швейцарською Конфедерацією.
Микола ЛУГОВИЙ
Національний прес-клуб «Українська перспектива», спеціально для sknews.net
