2 листопада 2019 року набув чинності законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності, яким встановлено ряд антирейдерських запобіжних заходів.
Про те, які ж саме зміни у боротьбі з рейдерськими атаками запроваджуються, говоримо з очільником управління юстиції Чернігівщини Олегом Трейтяком.
— Олегу Миколайовичу, багато людей скаржаться на те, що саме рейдери відбирають у них майно і бізнес. Поясніть, як боротися з цим?
— Зазначу, що відповідно до статистичних показників, у цілому по Україні зі 100 % зловживань державних реєстраторів, на нотаріусів, державних реєстраторів органів місцевого самоврядування, районних державних адміністрацій припадає близько 2% і 5 %, решта – це зловживання, що допускаються комунальними підприємствами.
Класичні схеми рейдерського захоплення нерухомого майна або бізнесу, як правило, пов’язані з незаконними реєстраційними діями. Саме тому, згідно зі змінами такі комунальні підприємства, як акредитовані суб’єкти державної реєстрації, більше не матимуть права здійснювати державну реєстрацію.
— Чи не призведе це до дефіциту кадрів, коли люди будуть вимушені стояти в чергах?
— Гадаю, що ні. На сьогодні в Чернігівській області кількість суб’єктів державної реєстрації складає понад 190. Державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, державні реєстратори сільських, селищних, міських рад (у т.ч. міст обласного значення), районних державних адміністрацій з легкістю задовольняють попит, що існує.
— Які ж саме запобіжники рейдерству передбачає вказаний Закон?
— Ключові положення полягають в тому, що:
— акредитовані суб’єкти позбавлені повноважень у сфері державної реєстрації. Анульовано доступ до реєстрів усім державним реєстраторам, які входили до складу таких суб’єктів.
— нотаріально засвідчені документи, на підставі яких проводиться державна реєстрація, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів, що є додатковим захистом таких документів від підробки;
— доступ реєстраторів до державних реєстрів здійснюватиметься шляхом багатофакторної аутентифікації, що посилює захист від несанкціонованих проникнень;
— реєстратор зобов’язаний визначати обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб і цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, а також перевіряти повноваження представника фізичної або юридичної особи щодо вчинення дій, направлених на набуття, зміну чи припинення речових прав, обтяжень таких прав. Це означає, що відтепер реєстратор має встановлювати, чи належна людина звернулася за вчиненням дії? Чи усвідомлює ця людина значення своїх дій? Чи є у неї повноваження звертатися саме за вчиненням такої дії? Раніше реєстратори уникали відповідальності, оскільки за законом вони не мали перевіряти ці дані.
— посилено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, порушення порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Наразі штрафи сягатимуть від 400 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить від 6800 до 17 тис. грн.
— встановлено обов’язок Кабінету Міністрів України диференціювати санкції за відповідні порушення, допущені в сфері державної реєстрації.
— Що саме означає диференціація санкції за порушення у сфері державної реєстрації?
— Це означає, що застосувати покарання «просто так» чи «на власний вибір» буде абсолютно неможливим. А це значно знизить корупційні ризики в сфері контролю за діяльністю державних реєстраторів. Якщо допущено порушення – отримуй відповідну санкцію. Якщо працюєш без порушень — спокійно виконуй свої функції, не думаючи, що завтра хтось вимагатиме з тебе хабара та залякуватиме блокуванням доступу до реєстру.
— Як впровадження спеціальних бланків документів вплине на захист прав добросовісних власників бізнесу?
— Справа в тому, що дві найбільш ризикових дії у сфері реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців – це зміна складу учасників і директора. Запис про зміну складу учасників вноситься до реєстру на підставі акта приймання-передачі частки, підписи на якому посвідчуються нотаріально. Запис про зміну керівника юридичної особи вноситься на підставі протоколу, також посвідченого нотаріально. Нотаріальні бланки введені через те, що такі документи часто підробляли. А довести підроблення можна лише із залученням експертів у суді, що може зайняти кілька років. Саме тому існує необхідність захисту таких документів бланками.
Цікавилася темою Марія Плетінь,
головний спеціаліст сектору зв’язків з громадськістю Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області,
спеціально для видання Суспільний кореспондент
