9 січня 1803 р. на 75-му році життя у Батурині помер Кирило Розумовський – гетьман України-Гетьманщини 1750–1764 рр. Як згадував сучасник гетьмана князь І. Долгорукий у 1810 р.: «Кирило Розумовський помер по-філософськи. Він сам вказав місце свого поховання». Чим вражало поховання гетьмана тоді та сьогодні, який символізм і меседжі він залишив для наступних поколінь, ви дізнаєтеся у статті.
Після ліквідації посади гетьмана 10 листопада 1764 р. Кирилу Розумовському на 30 років забороняють проживати в Україні та Батурині. А катерина ІІ таємно наказує: «Коли ж у Малоросії не буде гетьмана, то треба намагатися, щоб час і назва гетьманів щезли». Хіба ж знала імператриця, що гетьман мав на меті геть інше, що пам'ять про добу Гетьманщини він збереже для наступних поколінь, що про українських гетьманів знатимуть і пам’ятатимуть у ХХІ ст., що поховання гетьмана актуалізує ушанування національних героїв, воїнів, захисників російсько-української війни.
Кирило Розумовський володів багатьма маєтками як на території України, так і на території російської імперії. Ще за життя гетьмана його рідний брат Олексій Розумовський, дружина Катерина Наришкіна, донька Дарина були поховані в російській імперії. Попри те у 1794 р. Кирило Розумовський повертається до Батурина. Це рішення було свідомим і обдуманим. Він повертається, щоб прожити тут останні роки свого життя і навіки спочити саме в Батурині – гетьманській столиці Д. Ігнатовича, І. Самойловича, І. Мазепи, П. Орлика.
Розуміючи, що жити залишилося недовго (здоров’я гетьмана погіршувалося), він ініціює будівництво храму – Воскресенської церкви. Символізм якої нині не можливо не помітити. По-перше, Кирило Розумовський надзвичайно серйозно підійшов до вибору місця будівництва церкви. Для цього він обрав ділянку землі не просто у центрі Батурина, а й у межах колишніх земляних укріплень Батуринської фортеці, неподалік від Цитаделі Батуринської фортеці. Місця, де полягли та навіки спочили борці за незалежність України 1708 р.
По-друге, символізм усипальниці гетьмана був не лише у місці її розташування, а й у назві. З погляду сьогодення очевидно, що не випадково храм освятили як Воскресенський. Ймовірно, його гетьман назвав на честь церкви Воскресіння Христового, що до 1708 р. функціонувала на території Цитаделі. Саме для цієї церкви гетьман Іван Мазепа виділив кошти для оздоблення. А також замовив відомому майстру Карпу Балашевичу відлити для храму дзвін «Голуб». Церкву Воскресіння Христового, як і усе місто, було знищено за наказом петра І у 1708 р. Майже через століття, практично на тому ж місці знову постає храм.
У 1802 р. Воскресенську церкву освятив ігумен Миколаївського Крупицького монастиря Феодосій з благословіння архиєпископа Віктора Садковського. Після цього Кирило Розумовський наказав облаштувати у ній склеп для поховання, у якому і заповів себе поховати. Це була остання воля гетьмана, яку ніхто не посмів не виконати.
Сьогодні маркерами української ідентичності є пам’ятки доби Гетьманщини. Згідно зі статистикою, на території України збереглися лише три муровані будинки представників вищої влади Гетьманщини, інші – просто знищили, щоб асимілювати нас з ворогом. Тому збережене поховання Кирила Розумовського є наріжним каменем самоідентичності, тяглості до історичного коріння, доби Гетьманщини.
Далекоглядність Кирила Розумовського вражає. Він як ніхто розумів, що українці шанують і оберігають могили своїх предків, тому місцем свого поховання обрав рідне серцю місто, де його шанували як господаря та фундатора. Отто фон Гун у 1805 р. записав: «Селяни благословляють пам'ять покійного гетьмана Розумовського. Де б я не був у цій стороні, скрізь чув, що і старі, і малі, і дворяни, і простолюдини, без виключень, усі одноголосно прославляють пам'ять графа Кирила Григоровича… Часи, коли він жив поруч з ними, називають золотими». Заклавши міцний фундамент для свого поховання, він зберіг його для нащадків.
За часів Гетьманщини спротив імперії можна було висловити лише латентним шляхом. Бунтарство гетьмана Кирила Розумовського щонайменше було в тому, щоб залишити по собі пам'ять про Гетьманщину, героїчні часи та людей, які полягли за вибір Європи, не москви.
Нині Воскресенська церква – символ українського вибору, який продемонстрував гетьман Кирило Розумовський. Одне з трьох збережених і найбільш досліджених гетьманських поховань. А також символічний хрест над могилами тисяч українців, вбитих московитами, та гетьманів, могили яких розкидані світом, здебільшого не збережені.
Тетяна Оксінь, історикиня Національного заповідника «Гетьманська столиця»
На фото: Воскресенська церква – усипальниця гетьмана К.Г. Розумовського. Фото 2023 р. Зібрання Національного заповідника «Гетьманська столиця».
