Статистика чи маніпуляція: Хто винен у «бонусному» зростанні української економіки.
Несподівано для всіх виявилось, що економіка України зростала у минулому році суттєво швидше, ніж всі вважали. Чому це сталося?
Минулого тижня Державний комітет статистики повідомив, що українська економіка (показник Валового внутрішнього продукту (ВВП)) за 2017 рік зросла на 2,5%. Це несподівано. Національний банк, Міністерство економічного розвитку, МВФ, Світовий банк, незалежні економісти прогнозували скромніше зростання – біля 2%. Навіть сам Держстат вже оприлюднив попередні данні зростання у 2,1% (згідно з оперативними оцінками, що були опубліковані 14 лютого).
Чому ця зміна дуже важлива?
ВВП – найпоширеніший показник економічного розвитку. Він відображає, як розміри економіки змінювалися протягом року. До того ж починаючи з 2019 року, при перевищенні українським ВВП порогу в $125 млрд, Україна робитиме виплати за ВВП-варрантами, випущеними при реструктуризації єврооблігацій у 2015 році. Точність оцінок ВВП може вплинути не лише на обсяги боргових виплат, а і на поведінку гравців на фондовому ринку.
Чому так трапилося?
Щоб зрозуміти причину невідповідності, нам потрібні розгалужені дані по ВВП, що використовуються для оперативних оцінок. Ми їх не маємо. Але, маємо певні припущення.
Невідповідність може бути пов’язаною з переглядом темпів зростання будівництва. За оперативними даними Держстату від 23 січня, будівництво за 2017 рік зросло на 20,9%. Уточнені оцінки від 23 лютого показують зростання на 26,3%. Оперативні оцінки ВВП проводилися за даними 23 січня і тепер, коли будівництво переглянули, ВВП збільшився на 0,4 процентних пункти. Але не можна виключати, що були й інші причини. Для їх оцінки треба дочекатись виходу більш повної економічної статистики.
Чому виникає ця проблема?
Через невідповідність термінів розробки української статистики Європейським стандартам. Стандарти Євростату вимагають оприлюднення оперативних даних по будівництву та промисловості на 45 день після звітного місяця. Україна намагається випередити Європу і публікує ці дані на 23 день. Цей підхід практикується з радянських часів. Тому Держстат вимагає статистичний звіт від підприємств на сьомий день, поки вони ще не мають повної інформації про підписані акти виконаних робіт. Навіть податкова декларація з ПДВ подається пізніше.
Інформацію за грудень підприємства мають подати в статистику не пізніше 7 січня, поки вся країна святкує новорічні свята. На цей момент підприємства мають неповні дані, що відображається на оперативних оцінках статистики. Пізніше, коли у підприємств з’являються повні дані, статистика їх уточнює. Обсяг цих уточнень може бути суттєвим.
У соціальних мережах «гуляє» версія, що такий перегляд скоріше за все є бажанням влади «прикрасити» дійсність, щоб похвалитися досягненнями й влада маніпулює статистикою. Швидше за все, це не так. Принаймні, поки що ми цього не бачимо.
Що робити, щоб статистика була точнішою? Наблизити терміни подання статистики до стандартів Євростату.
VoxConnector, спеціально для видання Суспільний кореспондент
