Єдиною підставою для відмови у лікуванні в обраному закладі може бути відсутність у ньому належних умов відповідно до діагнозу особи.
Раніше багатьом пільговикам доводилось чекати на путівку роками. А якщо і пощастило, то це ще не гарантія того, що ви повернетеся із санаторію лише з позитивними емоціями. Частенько відпочивальники нарікають на умови проживання, харчування, незадовільний сервіс та малоефективне лікування. І немало з них пов’язують такий стан справ із корупційними схемами у сфері санаторно-курортного забезпечення. Адже органи соціального захисту самостійно визначали, в який санаторій людина отримуватиме путівку, позбавляючи її права вибору
— «Вибити» путівку у санаторій була справа не з легких. А коли виходило, то пропонували заклади, які не спеціалізувалися на моєму захворюванні. Наприклад, треба було пролікуватися у Хмільнику, де працюють над проблемами опорно-рухового апарату, а мені говорять: «Їдьте в Моршин, лікуйте шлунок. У нас тільки такі путівки є», — згадує боєць Андрій Галун.
Торік Кабінет Міністрів вніс зміни в Порядок забезпечення санаторно-курортними путівками учасників бойових дій та інвалідів війни та Порядок використання коштів, передбачених у держбюджеті на забезпечення лікування у санаторіях. Так, учасники АТО отримали право самостійно обирати лікувально-профілактичний заклад, залежно від медичних рекомендацій та власних вподобань.
Юрист-аналітик ГО «Юридична Сотня» Вікторія Лавренюк розповіла про механізм отримання путівки:
— Учасник бойових дій або інвалід війни повинен знаходитися на обліку в органах соціального захисту населення за місцем реєстрації або фактичного проживання. Він чи його законний представник подає заяву, медичну довідку лікувальної установи за формою № 070/о, копію посвідчення учасника бойових дій, копію документа, що підтверджує безпосереднє залучення особи до виконання завдань у районах проведення антитерористичної операції, паспорт, ідентифікаційний код та військовий квиток.
Якщо їхати у санаторій з дружиною, то за її путівку доведеться сплатити повну вартість. Але маєте знати, коли ж середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує трьох прожиткових мінімумів (з 1.01 по 30.04.2018 р. — 5 286 грн), то членам родин військовиків, окрім військовослужбовців строкової військової служби, надають путівки з 50-відсотковим зниженням вартості.
Втім може бути і законна підстава для відмови у лікуванні в обраному місці. Це відсутність у закладі належних умов відповідно до діагнозу особи. В такому випадку орган соцзахисту має запропонувати інший санаторій.
Якщо вам відмовляють у наданні інформації про санаторії, необхідно звернутися в письмовій формі до Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО. Варто також зателефонувати на гарячу лінію за телефонами: (044) 281–08–50, (044) 281–08–48.
За даними Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО, у 2018 році на санаторно-курортне лікування виділено 50 млн 526 тис. грн (торік — 22,4 млн грн, у другому півріччі з інших програм додано ще 28 млн грн, кошти, виділені минулого року, засвоєні на 100%). За потреби у 2018 році цю суму буде збільшено за рахунок інших програм.
— Кошти виділяються пропорційно кількості людей, що стоять на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням. Тобто чим більше в даному районі претендентів на отримання путівки, тим більша сума спрямовується до органу соцзахисту, — зазначила Вікторія Лавренюк.
Головний спеціаліст відділу в справах інвалідів, ветеранів війни та праці Управління соцзахисту Одеси Марія Янчева повідомила, що термін перебування в санаторії учасників бойових дій та інвалідів війни становить від 18 до 21 дня.
— Під час виписки з санаторію необхідно отримати талон від путівки. Він передається до органу соціального захисту та підтверджує надання послуг, а також є підставою для проведення розрахунку з санаторієм, — зауважила вона. — І оскільки оплата путівки проводиться тільки після завершення повного курсу оздоровлення, то у разі ненадання належних послуг людина може відмовитися від лікування і обрати інший санаторій. А це у свою чергу є стимулом для оздоровчих закладів покращити якість надання послуг.
Оксана КАРПЕНКО
