КУЛЬТУРНА ПАЛІТРА. Публічна бібліотека в Коропі – це приклад того, як із радянської бібліотеки з застарілими книжковими фондами зробити місце, цікаве для різних поколінь мешканців громади. За тим, що тут відбувається, ця установа – це навіть не бібліотека, це – справжній центр спільнототворення.
Ще кілька років тому на цьому місці була зашарпана бібліотека – нині ж приміщення, розташоване в центрі селища Короп на Чернігівщині, не впізнати. Громада, яка навчилась вдало використовувати нинішні можливості з освоєння міжнародних грантів, написала проект і виграла 20 тисяч доларів США для облаштування в бібліотеці публічного простору.
Для когось може видатись дивним, що в епоху цифрових технологій бібліотека з книгами є популярною серед громадян. Втім, тільки не для коропців.
Голова громади Володимир Куніцин каже, що селищна рада намагається в міру можливостей оновлювати фонди, закуповуючи сучасну літературу.
Завдяки грантівським коштам Міжнародної організації з міграції в Коропську публічну бібліотеку закупили ноутбуки, кінокамеру, фотоапарат, меблі у дитячу кімнату, стелажі тощо. Облаштували ігрову кімнату для дітей з багатофункціональним столом. Школярі взагалі є частини гостями установи. Для них тут проводять багато цікавих заходів.
А для дорослих та творчих мешканців Коропа при публічній бібліотеці діє недільний клуб «Паляниця». Уявіть собі дружню та відкриту атмосферу, де всі почуваються комфортно і вільно, виражають свої думки, спілкуються, зустрічаються з місцевими талантами та авторами, обговорюють якусь цікаву тему та щоразу дізнаються щось нове. Це – про «Паляницю»! Її популярність підтверджує і той факт, що від зібрання до зібрання кількість учасників клубу щоразу зростає.
Насправді це дуже прекрасно, коли у час інформаційного непотребу знаходяться люди, які читають, мислять, об’єднується і створюють нові спільноти. І дуже показово, що все це відбувається не десь у Києві чи в Чернігові, а в невеликому селищі Короп, у приміщенні колишньої попівської хати, яка через два століття стала своєрідним центром просвітлення громади.
Віталій Назаренко, фото автора та публічної бібліотеки