Для 165 оленів новим місцем проживання стала територія мисливсько-рибальського підприємства «Єгер», що на Ічнянщині Чернігівської області. 17 грудня у ліси цієї місцевості їх завезли із Сумщини спеціальним транспортом для перевезення тварин. Ще найближчим часом доставлять біля сотні таких оленів.
Мисливсько-рибальське підприємство «Єгер», яке розвиває мисливські угіддя вже понад десять років, на даний час утримує територію площею 18 тисяч гектарів в Ічнянській та Борзнянській громадах Чернігівської області.
— Дуже довго вибирали, яких саме оленів вибрати для нашої місцевості, — розповідає співзасновник мисливсько-рибальського підприємства «ЄГЕР» Андрій Рева. — І зупинилися на наших українських оленях, але з новозеландською генетикою. У нас є дуже продвинуті в плані селекції хлопці з Сумської області, які займаються вирощуванням таких тварин. Ми ж хочемо розвивати цей підвид на Чернігівщині, бо поки що в нашому господарстві саме благородного оленя не має.
Андрій Рева розповів про технологію утримання таких диких тварин. Суть її полягає в тому, що оленів треба не менш як два роки утримувати в спеціальних вольєрах. Але це не закриті приміщення, а значно великі території з природними умовами, тобто лісові площі у 600 гектарів з відповідною огорожею.
— І поки такі олені не виведуть нове потомство, вони знаходитимуться на території нашого мисливського господарства, — зазначив співзасновник. — Після двох років будемо випускати в «живу» природу.
Благородні олені на території МРП «Єгер» — новий вид диких тварин. Рік тому з вольєру випустили в дику природу 50 одиниць плямистого оленя. Як запевнив керівник, всі олені добре прижилися на вісімнадцяти тисячах гектарів.
А взагалі на цій території мешкають зайці, лисиці, вовки, куниця, косуля європейська, лось, кабан...
Щодо оленів, то їх привезли з Сумщини. Завдяки ентузіазму Дмитра Русанова там і була створена оленяча ферма. Для першого заселення території тварин привезли з Європи, а ті, що прибули на Чернігівщину — це вже їхнє потомство.
Про це розповів сам Дмитро Русанов.
— Вага такого оленя, яких ми сьогодні привезли, досягає десь 150 кг, а самка важить приблизно 90 кг. Коли їм буде три роки, самець важитиме 220-270 кілограмів, а самка — 100-120 кг, — ділиться своїми знаннями про оленів керівник ранчо. — Тут ми маємо чотири генетичні лінії, які відрізняються одна від одної формою рогів. Це такі генетичні лінії: новозеландська, румунська, литовська, і змішана між собою. Але переважає новозеландська кров. Це ми бачимо за формою та масою рогів.
