Новоутворена Крутівська об’єднана територіальна громада на Чернігівщині є унікальною не лише своєю історичною назвою, але й тим, що розташована на межі двох колишніх районів – Борзнянського та Ніжинського.
Починаючи з 2015 року, громада безуспішно боролась за право об’єднатися, впираючись в лобізм із боку сусідніх князьків, та вставляння палиць у колеса тодішнім керівництвом Чернігівської ОДА. Та все ж Крути завдяки згуртованості й, що важливо, політичній волі попередника Анни Коваленко Андрія Прокопенка встигли вскочити в останній вагон децентралізаційного потяга. З чим увійшла в рік молода громада і які має плани на найближче майбутнє – наша розмова з її керівником Олегом Бузуном.
– Олегу Віталійовичу, Крутівська ОТГ – новоутворена громада, висловлюючись алегорично – їй всього три місяці від народження. Як іде процес становлення?
– Дійсно, Ви правильно зауважили про процес становлення. Перш за все ми говоримо про формування ефективного управлінського апарату і моніторинг земельних питань. Тому серед першочергових завдань керівництва – аудит землі. Поки що у нас немає землевпорядника, ми оголосили конкурс на цю вакантну посаду. Як тільки він у нас з’явиться, ми візьмемося за ґрунтовний аналіз.
Наша громада є унікальною на теренах області – не лише власним історизмом, але й тим, що вона утворена на межі двох колишніх районів і включає села Борзнянщини та Ніжинщини. Шість сільських рад і чотирнадцять сіл увійшли до Крутівської об’єднаної територіальної громади з кількістю населення 3700 чоловік. Наша громада невелика, але ми сподіваємось у креативний спосіб надолужити те, що мають більші і багатші громади. Маю надію, що нам вдасться проводити політику розбудови громади таким чином, що в недалекому майбутньому до нас приєднаються й інші села. Так, згідно з перспективним планом до нас мали увійти села Переяслівка та Кунашівка Ніжинського району, але вони відійшли до міста Ніжин. Сподіваємось і на те, що в недалекому майбутньому Сиволож теж приєднається до нас. Сиволож історично завжди був із Хорошим Озером, тому таке об’єднання є закономірним. Хочу наголосити на тому, що ми – за здорову конкуренцію та розвиток населених пунктів. Сподіваємось, що тій команді, яку ми набираємо, стане під силу управлінська робота та вдала, розумна, не фанатична конкуренція із нашими сусідами.
– Які стосунки з орендарями землі?
– Із усіх землевласників найбільшим на теренах громади є компанія «Кернел», яка володіє понад 7 тисячами гектарів землі, тому до них і найбільша увага та найбільше запитань. Це і розрахунки за паї, і допомога населеним пунктам. Зауважу, що ми вже провели перші зустрічі з представниками цієї компанії, на яких ми поговорили про соціальну допомогу, яку надає компанія, – сьогодні це 50 гривень за один гектар. Гадаю, що це не та цифра, яка повинна бути у наших стосунках із такою великою компанією. Наразі ми разом із сусідніми громадами обговорюємо це питання і, сподіваюсь, вийдемо на якісно вищі показники.
– Громада нова, невелика, процес становлення триває. Цікаво, а з чим Ви увійшли в 2021 рік?
– Що відрізняє нас від більшості громад області та інших громад, які утворювались на теренах України, починаючи з 2015 року? Ці громади розвивалися поетапно. Важливо, що райони не віддавали під час створення цих громад освіту, соціальний, захист, медицину та інші сфери послуг, які болюче необхідні для нашого населення. Наразі ж усі громади ввесь комплекс проблем мають вирішувати самостійно й одразу. Тому, на відміну від раніше утворених громад, ми повинні забрати на баланс громади освіту, соціальний захист, медицину і все, що пов’язано з іншими послугами для населення. Це надзвичайно важка управлінська складність. Ми розуміємо, що сьогодні в цілому в державі та зокрема в Чернігівській області є кадровий голод. Безперечно, ми не маємо такої великої дохідної частини, як мають наші сусіди – та ж сама Вертіївка, Комарівка, Борзна, Ніжин, – і це також ускладнює процес. Бюджет громади на 2021 рік склав трохи більше 27 мільйонів гривень. Видаткова частина на послуги, які забезпечують той максимум, який ми можемо дати, – десь близько 26 мільйонів. Відтак на розвиток ми маємо дещо більше одного мільйона. Бажано, щоб ОДА та адміністрація Ніжинського укрупненого району пішла нам назустріч і передала освітні заклади без боргів, накопичених у 2020 році. Бо це не наші борги, а колишніх районів. А таких боргів не багато-не мало, а 900 тисяч гривень.
– Наскільки я розумію, передача повноважень, згідно з Бюджетним кодексом, передбачає і передачу фінансів. 900 тисяч із одного мільйона гривень – це суттєва сума для вас!
– Ми наголосили на своїй позиції в районних адміністраціях, направили листи в департамент фінансів Чернігівської ОДА та профільне міністерство. Ми просимо зважити на те, що ми – невелика новоутворена громада і забираємо школи на свій баланс, але просимо погасити борги, які не є нашими. У рішенні сесії ми так і вказали, що приймаємо навчальні заклади, але без кредиторської заборгованості. Цей мільйон – це мільйон розвитку, і ми б хотіли його витратити на нагальні речі для громади.
У нашій довгостроковій перспективі зберегти сільські школи – я їх називаю сільськими університетами. Це три школи, дві з яких є базовими – у Крутах та Хорошому Озері – та одна школа у Перебудові, І-ІІ ступеня. Звісно, ми подивимось, як завершимо рік, і в найгіршому випадку залишимо в Перебудові перший ступінь, бо у цьому випадку зберігається державна субвенція. У керівництва громади немає в планах закривати школи, а на опалення та підтримку приміщення фінанси знайдемо.
– Виходить так, що тепер на молоді громади звалили все й одразу?
– Саме так! Нам би хотілося мати певний проміжок часу на відтермінування повноважень по соціальному захисту. На жаль, наша громада із першого січня 2021 року повинна забирати послуги, які надавали районні управління соцзахисту, а це: субсидія, соціальний захист, обслуговування, інші допомоги. Це ми вже робимо із січня місяця. До того ж у нас є проблема і з іншими видами обслуговування. Фактично у нас по всіх населених пунктах відсутні фельдшери у ФАПах, зате є дві міні-лікарні – амбулаторії: медичні заклади, які мають денний стаціонар і двох фахових лікарів. Це велике підґрунтя, хоча є певна складність організації надання медичних послуг. Тому ми організовуємо медичне обслуговування двома лікарями, які працюють у Крутах та Хорошому Озері. Домовились, що вони допомагатимуть один одному. Виходимо з того, що у кожній сільській раді є приміщення, де лікар може здійснювати згідно графіку двічі на місяць прийом громадян. Це там, де немає фельдшера. Якщо ж знайдеться фельдшер, то ми готові брати його на півставки. Хочу наголосити, що навіть відсутність фельдшерів не є критичною для громади, адже двоє кваліфікованих лікарів здійснюють виїзди і прийом громадян.
– А як щодо організації управління?
– Процес рухається, ми ухвалили бюджет, оголосили конкурс на низку вакантних посад: землевпорядника, керівника освітянського органу, створення місцевого фінансового органу. Сподіваємось, що впродовж місяця все це ми устаткуємо і громада матиме чітке управління в центральній садибі. По всіх населених пунктах, окрім Омбиша, ми затвердили старост і діловодів. В Омбиші обговорюємо з громадою кандидатуру старости. Таким чином буде упорядковане управлінське ядро, і далі ми візьмемось за ключові питання: аудит землі, дороги, забезпечення питною водою. Вода для нас є болючим питанням, тому цей рік буде роком будівництва артезіанських свердловин і відновлення існуючих. Так, у Печах ми вже розпломбували існуючу свердловину і вона вже працює для людей. Важливе питання – утримання пожежної охорони. Для нашої громади це складно, але ми розуміємо важливість цього питання. Ми не закрили жодного протипожежного пункту. Наразі маємо три пожежні команди – у Крутах, Хорошому Озері та Бурківці, де працює по троє людей. Головна функція пожежних частин – це взаємодопомога, ми готові прийти на допомогу і сусіднім громадам.
– Що стосується води: проблема важлива для всіх, але чи можна більш детально розкрити це питання?
– Одним із найголовніших після землі питань для нас є утворення комунального підприємства. Таке підприємство існує в Хорошому Озері, тому ми спробуємо набрати перелік питань і послуг, які нас цікавлять, а це насамперед вода. І якщо є доробок, то його треба використати, але з’ясувати, на яких підставах сільськогосподарське підприємство сьогодні користується водою, на яких підставах воду вивозять за межі громади, як здійснюється постачання населенню тощо. Цьогоріч ми плануємо пробити три свердловини в Омбиші і забезпечити людей хоча б якоюсь водою. У Крутах буде більш широкий комплекс. Адже ще однією складовою водної проблематики є річка Остер, де Деснянське БУВР сьогодні проводить заходи з її оздоровлення. Ми також плануємо в Крутах будівництво бюветів. Можна сказати, що 2021 рік стане роком води, тому для комунального підприємства це буде ключове питання. Наступне питання – це вивіз сміття. Ми вже поставили завдання кожному старостату організувати сміттєприймальні пункти із фасуванням скла, пластику та паперу. Маємо намір співпрацювати з вертіївським підприємцем, який забирає сортоване сміття. Далі ми маємо низку одиниць техніки – трактор, автомобілі – і хочемо підписати договір співпраці з дослідною станцією «Маяк» у першу чергу по розміщенню на їхній території комунального підприємства та взаємодії з надання послуг для населення.
Перукарня, ремонт одягу, АЗС – це ті речі, які повинні бути в громаді. Шукаємо молодих і енергійних хлопців, яким допоможемо відкрити СТО.
– Минулого року окремі сільські ради та активісти боролися за ремонт важливого відрізку регіональної дороги Т-2514, який, зрештою, відремонтували. Чи є плани щодо утримання та ремонту доріг?
– Звісно, якщо говорити про дороги, то громада на даному етапі осилить лише невелику частину. Тому тут важливо співпрацювати з інвесторами. Аби вберегти наші дороги від руйнації, ми плануємо ухвалити законні рішення щодо обмеження руху великовагового транспорту. Будемо в цьому плані співпрацювати із дорожніми службами та правоохоронними органами, оскільки треба обмежити потік важковагового транспорту. По-друге, треба, щоб інвестор реагував та ремонтував дороги, по яких він їздить. Ну і державні програми, якими ми плануємо скористатись щодо регіональних доріг, подаючи відповідні листи до профільних відомств.
– А як щодо організації доїзду з віддалених сіл?
– Болюче питання перевізників. Працювати на цих маршрутах для них нерентабельно, тому ми намагаємось організувати внутрішні перевезення – людей із таких віддалених сіл, як Печі та Омбиш, де не було рейсових автобусів, сьогодні підвозять до Крут, а звідси люди вже можуть доїжджати до Ніжина чи Борзни.
– Чи варто чекати субвенцій? Наскільки я розумію, головне в цьому році – це пережити його і збільшити бюджет за рахунок землі?
– Дійсно, у першу чергу ми очікуємо збільшення надходжень за рахунок землі. На жаль, на відміну від 2015 року, коли територіальні громади мали державну субвенцію на свій розвиток, сьогодні ми такої субвенції не маємо. Держава поінформувала новоутворені громади, що добровільне об’єднання закінчилося, а відповідно закінчилась і субвенція на інфраструктуру ОТГ.
Але є інші моменти – це субвенція на соціально-економічний розвиток, яка надається народним депутатам. У нас тут, можливо, краща ситуація, ніж в інших громад, тому що ми маємо двох народних депутатів по 208 і 209 округу Анатолія Гунька і Валерія Зуба. З ними я особисто провів переговори, тож певну частину коштів соцеконому ми плануємо отримати в громаду. Плюс субвенція, яку розподілятиме Чернігівська ОДА, – це державний фонд регіонального розвитку. Сподіваємось на те, що ми встигнемо підготувати проекти та подати їх на розгляд комісії при ОДА.
– На які показники бюджету плануєте вийти, скажімо, за два роки?
– Не хотілося б бути голослівним. Зрозуміло, що існуюча дохідна частина нас не влаштовує, але нам потрібно дослідити можливості, які в нас є. Однозначно, що цифри повинні збільшитись.
Віталій Назаренко
