Замість блакитних наші бійці десантно-штурмових військ надінуть берети кольору maroon, які прийняті у більшості країн НАТО.
Нині 59 країн світу (тих, де десантні підрозділи не є водночас силами спеціальних операцій) використовують темно-бордовий берет. Зокрема це 19 країн НАТО. В деяких країнах десантні підрозділи, що виконують роль спеціальних сил, використовують зелені берети.
21 листопада в частинах ВДВ відбудеться прощання з блакитним беретом. Цей символ десантників йде в минуле, а замість нього наші бійці, наслідуючи досвід НАТО, носитимуть темно-бордові (колір maroon). ВДВ перейменують на Десантно-штурмові війська (ДШВ). Професійне свято десантники відтепер відзначатимуть 21 листопада — в день святого архістратига Михаїла, покровителя парашутистів
«У будь-якому процесі настає час змін. Такий же час настав і в десантно-штурмових військах, — заявив командувач Високомобільних десантних військ (ВДВ) ЗС України генерал-лейтенант Михайло Забродський. — Ми не відрікаємося від блакитного берета. Його очікує безсмертя, шана, добра згадка і пам’ять про всіх, хто його носить, носив і, можливо, буде носити в майбутньому як відзнаку, як символ бойової молодості, бойового минулого і славетних подвигів воїнів-десантників».
Зміна блакитних беретів на берети кольору maroon пов’язана з тим, що саме такі кольори носять воїни-десантники в більшості країн світу включно з членами НАТО.
Першу десантну дивізію було сформовано у складі Королівських збройних сил Великої Британії 1941 року. 1942-го вперше було запроваджено елемент одягу, що відрізняв десантників від решти вояків, — командир 1-ї десантної дивізії генерал Фредерік Браунінг ввів у користування темно-бордовий берет. Саме в них британські десантники пройшли хрещення вогнем у першому бою. Повітряний десант країн Британської співдружності націй, зокрема Канади, так само отримав берети кольору maroon. Саме в таких беретах десантники Великої Британії, Канади, польських збройних сил на Заході та інших країн брали участь у безпрецедентній за масштабами операції з висадки у Нормандії в червні 1944 року.
Ще 1943 року британські десантники офіційно надають честь носити темно-бордовий берет 509-му парашутному батальйону армії США. Відтоді поступово темно-бордовий колір беретів десантних підрозділів став світовою традицією.
Лише у семи (!) країнах світу десантники носять блакитні берети. Це Росія і країни, що й досі від неї залежні: Таджикистан, Казахстан, Киргизія, Вірменія та Білорусь. Болгарія (єдиний виняток серед країн колишнього соцтабору) використовує блакитний берет для підрозділу спеціальних сил. Для всього світу блакитний берет є символом міжнародних сил з підтримання миру, що утворюються за рішенням Організації Об’єднаних Націй.
Оскільки Велика Британія перша у світі почала впроваджувати ідею повітряної піхоти ще під час Першої світової війни, сформувала першу повноцінну бойову окрему десантну дивізію й обрала для десантників темно-бордовий колір, з поваги до звитяг британських та американських десантників, що воювали в бордових беретах під час Другої світової, армії світу визнають темно-бордовий берет як міжнародний загально прийнятий колір берета десантних підрозділів.
До речі, й в радянському десанті також спочатку був введений темно-бордовий берет. Саме такий варіант у червні 1967 року був затверджений тодішнім командувачем ПДВ генералом армії Василем Маргеловим. Берети кольору maroon навіть почали надходити до військ, але 1969 року офіційним розпорядженням міністра оборони СРСР їх замінили на блакитні. Цьому передувало вторгнення радянських військ до Чехословаччини 1968 року. Трагедія «Празької весни» стала крахом соціалізму з людським обличчям. Масштабна програма лібералізації, яка могла перетворити Чехословаччину на сучасні Швецію або Норвегію, розбилася на друзки під гусеницями радянських танків. Тоді загинуло більше сотні громадян Чехословаччини, кількасот отримали поранення. Під час тих подій військовослужбовці 317-го парашутно-десантного полку носили малинові берети, а бійці 7-ї повітряно-десантної дивізії несподівано наділи блакитні. Через це місцеві жителі спочатку переплутали радянських десантників із миротворцями ООН. Вони швидко окупували аеродроми країни та захопили в полон лідерів чеського опору. Потім були вторгнення під прикриттям інтернаціонального обов’язку в Афганістан, події у Прибалтиці, перша та друга війни в Чечні, Придністров’я, Грузія…
Отже, необхідність у змінах давно назріла. Блакитний берет — це водночас і спадщина СРСР — країни, якої вже немає. Правонаступницею всього радянського стала Російська Федерація.
З поваги до звитяг українських десантників під час нинішньої російсько-української війни їм пропонується використовувати берет як єдиний повсякденний та парадний головний убір. Від солдата і до генерала. Не кашкет, а берет кольору крові, пролитої в боях за державний суверенітет, територіальну цілісність та свободу України.
У руслі реформи ВДВ відбувається також ребрендинг назви військ. Адже українська абревіатура ВДВ — Високомобільні десантні війська, запроваджена 2012 року (замість аеромобільних військ), як і блакитний берет, знову ж таки відсилає до російського сенсу ВДВ — «воздушно-десантные войска».
Водночас назва Десантно-штурмові війська точніше відображає сутність і принципи бойового застосування підрозділів, які увійшли до складу високомобільних десантних військ. 2014 року, на початку АТО, ці частини мали легке озброєння, але змушені були штурмувати добре укріплені райони противника, визволяли Слов’янськ, Краматорськ, Ямпіль, Шахтарськ, Дебальцеве, проводили рейди в тилу ворога. З часом їх підсилили, додався артилерійський компонент, з’явилися танки й інше важке озброєння.
І останнє: свято десантників переноситься з 2 серпня на 21 листопада, який у східній християнській традиції відзначається як день архістратига Михаїла. У країнах Європи десантники вважають його своїм заступником. Зрештою, навіть особливості нинішнього однострою наших десантників засвідчують логіку такої зміни. Беретний знак зображує шатро парашута як символ десантних підрозділів у всьому світі. Розкриті крила означають, що десантні підрозділи — це удар з неба. А ще крила символізують архістратига Михаїла. Як у командувача небесного воїнства в Михаїла є вогняний меч, яким він випалює священним вогнем скверну. На емблемі це меч із полум’яним лезом вістрям донизу.
Є чимало збережених козацьких прапорів, на яких зображено саме полум’яний меч архістратига Михаїла. Він виконував роль покровителя Війська Запорозького низового та всієї України. Напрямок леза — символ удару з небес по землі та символ того, що десантників веде в бій їхній покровитель.
Руслан ТКАЧУК
