В середу 15 липня в раніше мирному та спокійному Чернігові почало коїтися щось незрозуміле. Кілька великих пасажирських автобусів зненацька стали курсувати не міжміськими маршрутами, а в напрямку від центру до околиць.
Ці автобуси були помічені в районі музучилища ім. Ревуцького, в мікрорайні Рокосовського, на проспекті Миру. Транспорт був заповнений людьми: були там і маленькі діти, пенсіонери, інваліди. Громадські активісти, самооборона та журналісти вирішили зясувати причини цієї загадкової подорожі. Одначе, водії вперто відмовлялися спілкуватися, показувати будь-які документи чи маршрутні листи. Єдине, у чому зізналися — їх спеціально найняли для громадських перевезень і саме в межах цих районів. Дивно, але водії воліли навіть не показуватися на очі громаді, усіляко завішуючи вікна шторками.
Врешті-решт, активістам вдалося поговорити з пасажирами та водіями дивних автобусів. Виявилося, що так катаються містом начебто агітатори молодого провладного кандидата. Поруч з автобусами були помічені і представники Штабу Березенка. На додачу, один з агітаторів, коли виходив з транспорту — кинув у бік порваний аркуш паперу. Виявилося, що то розірвана навпіл і підписана обома сторонами так звана «Соціальна угода», за якою агітатор та кандидат зобовязувалися співпрацювати заради досягнення якихось «цілей кандидата». Крім того, зясували, що ці автобуси прямували в одному напрямку — у бік Міського палацу культури, в народі відомого як «Хіміки». Що там за збори мали відбутися — теж таємниця. Не на камеру люди зізналися: там їм мали заплатити гроші за агітацію за молодого і провладного киянина. Оці самі 400 гривень. Чернігівці, пасажири автобусу поводили себе досить агресивно, особливо їх дратували журналісти та наявність камери. Деякі навіть були готові розтрощити транспорт знімальної групи. Старенький легковик ледь оминув цю нещасливу долю.
— Скажіть, а чого ви ховаєте обличчя торбами, одягом, руками? Ми ж від вас не ховаємось. Ось, дивіться, наші документи, службові посвідчення — показували заламіновані «корочки» представники засобів масової інформації.
— А от хочу і ховаю, — нервово реагувала якась літня жіночка. — Заберіть від мене камеру!
Реакція від протилежної сторони не забарилася — Штаб молодого кандидата поспішив відхреститися від звинувачень у підкупі виборців, натомість заявивши, що громадські активісти перешкоджають законній агітації кандидата. І звинуватили опонентів у спробі зриву виборів. Але є в цій заяві і певний маркер: визнавши ці автобуси, людей в них та матеріали, які там містилися, своїми, Штаб кандидат фактично визнав і те, що і підкуп чи принаймні його спроба були. Також представники влади ще й лицемірили: закликали громадськість та ЗМІ моніторити цю ситуацію. При цьому саме громадських активістів і журналістів до автобусів і не пускали! Тобто, є пряма підстава перешкоджання здійснення журналістській діяльності! Дані факти порушення виборчого законодавства та свободи слова належним чином зафіксовані та оформлені. Найближчим часом їх передадуть до правоохоронних органів.
Максим СКВОРЦОВ
