Відкриття виставки творів Іллі Ефроїмсона в Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана.
9 жовтня о 15-00 в Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана відбулось відкриття виставки професійного харківського живописця Іллі Ефроїмсона (1913 – 1992). Він є представником старшого покоління Харківської організації Спілки художників України.
На виставці експонуються живописні та графічні твори 1960-х – 1990-х років з фондів музею та надані дочкою автора – харків’янкою Тетяною Іллівною Ефроїмсон-Грибановою.
У багатьох із них вдало поєднані досягнення різних мистецьких течій, відображені пошуки автором певного балансу між реалізмом та новітніми тенденціями українського і європейського мистецтва ХХ століття.
Однією з ранніх робіт є ескіз картини «Бій гвардійців-широнінців» (1968) на тему Другої світової війни. Живописний доробок 1980-х – 1980-х років представлено творами різних жанрів. По-перше, це пейзажі Харкова – ліричні («Міст» (1970), «Осінь» (1975), або архітектурні («Нова вулиця (1980), «Ніч» (1982). Друга тема його пейзажних творів – Крим, батьківщина художника – «Вечір у Криму» (1975) та «Гурзуф» (1973).
Не менш цікавлять митця можливості натюрморту, в якому він чудово передає гармонію різних форм предметів та красу складних тональних площин («Натюрморт з яблуками» (1978), «Натюрморт з балалайкою» (1980), демонструє своє ставлення до оточуючого світу «Квіти у чайнику» (1982).
Високою майстерністю відзначаються автопортрети різних років. Лаконічні, без предметного оточення та деталей інтер’єру, вони «читаються», як життя художника.
Живописні твори доповнює добірка графіки, виконана у 1960-ті – на поч. 1990-х років. У роботі на воєнну тематику «Гармонь» (1960) автор створює яскраві образи простих солдатів, які перемогли у Другій світовій війні, їх бойове братство.
У більш пізніх малюнках митець намагається зобразити свій час у багатоманітності його проявів, у великих і малих подіях суспільного життя, звертається до актуальної соціальної тематики, ілюстрування відомих літературних творів.
Яскраво виражена гуманістична позиція у творі «Афганець» («Загиблим афганцям присвячується» (1981). Ідейна програма роботи «Благання» (1980-ті роки) має паралелі з останніми подіями на сході України. Протест проти зневаження гідності людини, проявів насилля, злочинів проти людства порушено у малюнках серії «Люди» (1991).
У серії «Україна. 1932—1933» Ілля Якович глибоко емоційно розкриває тему українського голодомору 1930-х років. Сюжет «Біля хлібного магазину» (1986—1989) побудовано на образах, піднесених майже до гротеску. Небагатослівною
і виразною є також робота «В місто, за хлібом» (1986).
У 1981 році художник працює над ілюструванням роману М.Булгакова «Майстер і Маргарита», наприкінці 1980-х років створює символіко-узагальнені композиції за книгою О.Солженіцина «Архіпелаг ГУЛАГ».
Аналізуючи галерею образів Іллі Ефроїмсона, яка ще недостатньо популяризована сучасними мистецтвознавцями, слід зазначити, що її автор належить до нечисельного гурту професійних художників — універсалів. Він не мав жодних мистецьких звань і нагород, але все своє життя присвятив творчості, завдяки якій і спромігся утвердитись в українському образотворчому мистецтві ХХ століття як самобутня мистецька особистість.
Олександр МАЙШЕВ
