1944 рік
Чота сотні «Галайда» УПА-Захід у бою біля села Лісова на Львівщині знищила 5 радянських партизан, ще трьох захоплено в полон. Втрати УПА: троє загиблих, двоє поранено.
Сотня «Месники» УПА-Захід у сутичці з німецьким вермахтом на території Любачівського повіту (Польща) знищила 7 і поранила 20 військових. Загинув один воїн УПА, ще двоє поранено.
1945 рік
У бою з загоном НКВД у селі Задвір’я на Львівщині загинули члени боївки ОУН на чолі з Григорієм Савчиним – «Черешневим».
1946 рік
Під час сутички з загоном МВД біля села Наконечне на Львівщині повстанці знищили 2 військових, ще п’ятьох поранено. Загинули 7 підпільників.
1947 рік
Пошукова група МВД захопила криївку біля села Угриньківці на Тернопільщині. Вчинивши збройний опір, застрелились четверо повстанців, що перебували всередині.
У селі Стегниківці на Тернопільщині повстанці знищили військового МВД.
У сутичці з загоном МВД біля села Сторона на Дрогобиччині загинули двоє підпільників.
1948 рік
Сотня «Лемківська» УПА-Захід наскочила на загін МВД, що влаштував засідку у селі Опака на Дрогобиччині. У перестрілці знищений один військовий, ще одного поранено.
У сутичці з загоном МВД у селі Купчинці на Тернопільщині повстанці знищили двох військових. Загинув один підпільник (отримав поранення і застрелився).
1949 рік
У селі Угорники на Рівненщині повстанці знищили агента МГБ.
Пошукова група МВД оточила трьох повстанців у конспіративній хаті в селі Нежухів на Дрогобиччині. У бою, що тривав ледь не добу, повстанці знищили 2 військових, одного поранили і всі троє застрелились останніми патронами.
У селі Загвіздя на Станіславщині підпільники знищили капітана і рядового МГБ.
1950 рік
Пошукова група МГБ захопила криївку біля села Микитинці на Станіславщині. У бою загинули троє повстанців, ще одного захоплено в полон пораненим.
В одному з сіл на Волині повстанці знищили дільничного МВД.
1952 рік
Через зраду спецгрупа МГБ у Косівському районі Станіславщини захопила колишнього командира сотні «Імені Хмельницького» Дмитра Білинчука – «Хмару» (суд винесе ростральний вирок).
Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам`яті
