«Детектор медіа» щойно оприлюднив черговий, п'ятнадцятий, текст проекту моніторингу журналістських розслідувань. «Гроші» («1+1») — один з шести проектів, який охоплює моніторинг «Детектор медіа».
Почнімо з важливої інформації, яка пролунала наприкінці минулих «Грошей». Проект іде у відпустку до осені. З різних причин ми сприйняли цю звістку із суперечливими почуттями. Хтось зітхнув із полегшенням, хтось засмутився, хтось плекає певні надії, хтось уже ні в що не вірить. У будь-якому разі, «Грошей» моніторингу відверто бракуватиме. Це, безперечно, один із найцікавіших проектів для фахового аналізу.
З іншого боку, ми не знаємо, чи читає нас колектив «Грошей». Бо з кожним разом, мов на зло, робить іще гірше. Більше анонсів, більше «ексклюзиву», який ним не є, більше пранкерства, більше крилатих фраз від ведучого Олександра Дубінського. Це вже конкретно про останній випуск.
«Гроші» спершу завели мову про актуальну тему — блокування російських соцмереж, винісши за основу тезу про те, що це помста Ахметова російському олігарху Алішару Усманову. Помста за віджим ахметовських комбінатів в ОРДЛО (знову абревіатури), до якого, за словами журналістів, причетний олігарх. Однак звично анонсовані «викриття» й «ексклюзиви» («це розбірки чи боротьба за наші уми?») врешті-решт стають пшиками.
У темі не розбиралися, не говорили з ІТ-фахівцями, правозахисниками, а влаштували «електронну провокацію», як самі назвали. Журналістка продавала код для доступу до заблокованих соцмереж. У результаті весь сюжет — це експеримент і кидання журналісткою звинуваченнями без фактів, коментарів, експертів.
Потім до редакції потрапив таємний список нерухомості покійного голови Української автокефальної православної церкви Митрополита Мефодія і «Гроші» вкотре зайнялися церковними статками (в березні 2017 року був Митрополит Харківський Онуфрій). Списку ми так і не побачили, хоча про нього багато говорилося. Так само й роботи з джерелами, хоча якийсь фрагмент довідки від Державного реєстру майнових прав на нерухоме майно можна зафіксувати. А за те майно вже й суди ідуть. І вже знаний за іншими сюжетами експерт нарахував вартість майна. Але, знову ж таки, ми так і не зрозуміли, яка суспільна значущість цього сюжету.
Від спадку церковного перейшли до спадку політичного. Із порушенням усіх можливих стандартів журналістики в сюжеті йдеться про боротьбу за спадщину народного депутата Ігора Єремеєва, який помер 2015 року. Про те, як його партнери в групі «Континиум» хочуть забрати спадок. І що саме заради цього через парламент хочуть протягнути законопроект, щоби викинути людину, яка померла, із засновників. Народного депутата Андрія Іванчука назвали «автором диверсії». Звично, в жодної сторони не взяли коментаря, накидали звинувачень про диверсантів без доказів і документів, а потім утекли. У той самий час на особистому сайті Олександра Дубінського можна знайти й документи, й інформацію про спадок Єремеєва. Ще й усе подано у вигляді відеоблогу. Дубінський — конкурент Дубінському? Пожалів документи для «Грошей»?
Надія Бабинська, Федір Сидорук. Детектор медіа
Більше ТУТ.
