Уздовж села Бихольцохівка (Ріпкинщина, Чернігівська область), в якому залишилося біля тридцяти мешканців, протікає річка Білоус, яка веде свої потічки аж до Чернігова. І якщо біля обласного центру вода збіднюється (а це досить таки помітно особливо у спекотне літо), то тут, у селі, за 60 приблизно кілометрів від Чернігова, частина річки має глибоке й широке плесо, немов озеро, навкруги якого росте гарний сосновий ліс.
Але через людську жадібність, чи то через безжалісне й байдуже ставлення до природи, живі (не хворі!) соснові дерева під виглядом санітарної рубки безжалісно спиляні. І це прямісінько у кількох метрах від річки-озера. Місцеві люди кажуть, що ці дерева зовні не були вражені хворобою, принаймні ознак сухості чи інших якихось негативних ознак не було помічено.
Як відомо, дерева утримують береги! Тож питається: навіщо знищувати міцні сосни? Виявляється (ми про це дізналися дещо пізніше), таке свавілля вчиняють працівники Ріпкинського дочірнього лісогосподарського підприємства «Ріпкирайагролісгосп». Чому вони це роблять? Адресуємо це питання саме їм, а, можливо, й не тільки їм.
