«Сповідні розписи села Дягови 1746 – 1830 років» – книга з такою назвою побачила світ 2 жовтня у чернігівському видавництві Валерія Лозового «Десна Поліграф».
Упорядник – кандидат історичних наук Сергій Горобець. Ідея ж такого видання цілком належить уродженцю Дягови, що на Менщині, відомому журналісту і мазепознавцю Сергію Павленку. Він є автором (спільно з Олегом Павленко) історичного нарису «Дягова. Від минулого до сьогодення» (2010 р.), а Дмитро Казіміров підготував до видання книгу «Село Дягова у матеріалах «Генерального опису Лівобережної України 1765–1769 рр.» (2013 р.).
Сповідні розписи – одна із форм документів церковного обліку населення, які фіксували відвідання сповіді прихожанами і являли собою повні посімейні списки місцевого люду в межах парафії. Запровадження сповідного обліку на території Гетьманщини пов’язується з указом Синоду від 7 березня 1722 року, який зобов’язував усіх прихожан, що досягли семи років, сповідуватися й причащатися у свого священика.
На сьогодні повністю або частково збереглися одинадцять сповідних розписів Дягови за період 1746–1830 років. Вони дають змогу простежити історико-демографічні процеси на території села за період у майже 85 років, а в генеалогічному плані представляють відомості приблизно про чотири-п’ять поколінь окремих родин. Це відкриває широкі можливості для дослідження власних родоводів як мешканцям Дягови, так і вихідцям із цього села.
Видання містить алфавітний покажчик прізвищ. У додатку наводиться метрична книга Дягови за 1780 р. (єдина, яка збереглася за все ХVІІІ ст.), яка доповнює відомості сповідних книг й узгоджується з ними хронологічно.
До речі, нова книга являє собою чи не першу спробу в Україні оприлюднення сповідних розписів.
Сергій Черняков