Народне свято східних слов'ян Преображення Господнього, або Спаса, відоме з давньоруських часів.
Святкування Преображення триває 9 днів — із 18 до 26 серпня. У це свято за древнім церковним звичаєм святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита і пшениці. За народними прикметами, Яблучний Спас означає настання осені і перетворення природи. Прийнято вважати, що ночі після Спаса стають набагато холоднішими.
В середній смузі України від цього дня вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас — тримай рукавиці про запас!» До церкви несли святити квіти, мак, вірячи, що обсипання свяченим маком перешкоджає ходити до хліва відьмам, а до дому — ходячим покійникам.
Після посвяти квіти й голівки маку кладуть за іконами, де вони зберігаються до весни. Весною мак розсівають по городу, а сухі квіти на Благовіщення вплітали до своїх кіс — «щоб не випадало з голови волосся».
На Спас поминають померлих. За народною міфологією, це третій виступ мерців на світ у весняно-літньому сезоні: вони з'являються на Страсний Четвер, Зелені Свята і на Спаса. Наш народ вірить, що предки сприяють цвітінню і дозріванню плодів, охороняють ниви, садки і городи...
Напередодні Другого Спаса подекуди збереглося і використовується таємниче заклинання Житника — духа ниви, щоб земля була родючою.
На Яблучний Спас також побутували обряди з водою: свяченою водою скроплювали зорану під озимі землю.
Обрядовою їжею на цей день є «шулики»: замішують пісного коржа на соді й випікають його в печі. Готовий корж ламають на шматки та вимішують у макітрі з перетертим маком і свіжовикачаним медом. Святковою стравою на Спаса були печені яблука: верхівку з хвостиком відрізали, виймали серцевину з насінням, клали туди мед або цукор і запікали в печі. Готують пироги та штруделі з яблучною начинкою. Їдять їх із узваром або грушівником — киселем зі свіжих груш.
В Україні була дуже розвинена магія початку, тому й перші плоди Землі потребували ритуального освячення, щоб забезпечити достаток протягом року. А це досягалося і через пожертву. Приносили пожертви воді, вогню, волхвам, кумам та сусідам, яких наділяли яблуками, грушами, медом, сотами тощо.
Розповідають таку легенду. Ішов Спас до Сонця — Ярила — і просив у нього один промінчик весни, щоб освятити ним весняні квіти з дівочого віночка. А Яри
ло відповідав: «Я тобі дам промінчик мудрості і здоров'я, але мусиш мені принести в долонях дві краплинки голубої водиці (тому й голубі стрічки), зіроньки ночі синьої (сині), радість життя (жовті) та мудрість людську (фіолетові)». Спас дає на те згоду і через три дні все обіцяне приносить Сонцю. А Сонце вручає свій промінь, святить дерева. Торкається кожної гілочки. Яблука. Сливочки… Одягали той віночок дитині з трьох років — на Спаса. Як давали яблучко, то приказували: «Здоровому тілу — здоровий дух!»
Народні прикмети
* Прийшов Спас — бери рукавиці про запас.
* Минув Спас — держи кожух про запас.
* До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки — на себе.
* Як у Спасівку будуть великі вітри, то зима буде з віхолами та лютими морозами.
* Якщо у Спасівку на деревах жовтіє листя, це віщує ранню осінь.
* Якщо на Спаса нема дощу, то це прикмета, що буде гарна суха осінь. Дощів небагато буде.
* Якщо на Спаса йде дощ, січень наступного року буде сніжний, якщо спекотно — січень морозяний.
* Якщо антонівка вродила — наступного року хліб уродить.
* Пройшов Спас — пішло літо від нас.
За матеріалами «Народних джерел»
