Якщо вас здолала параноя щодо незахищеності приватних даних, радимо переглянути ці сервіси. Якщо ж ви ще не переймаєтеся цією проблемою, то після прочитання тексту таки станете параноїком.
Тимчасом як Західна Європа шалено стурбована захистом особистих даних у кіберпросторі, намагаючись уникати використання сервісів глобальних ІТ-гравців, у Східній Європі й, зокрема, в Україні ними не поспішають нехтувати. Але моду більшості задає меншість, — каже дослідниця громадянських веб-технологій та криптографії Ксенія Єрмошина, — а тому актуалізація особистої безпеки в кіберпросторі для українців — питання кількох років.
Вона зазначає, що для сучасної Європи характерна тенденція до певної «націоналізації» інтернету (початково задуманого як простір без меж), що полягає в намаганнях побудувати кордони, які були би схожими на кордони ЄС чи конкретних країн усередині ЄС. Іншими словами, розвивається тенденція повертати кіберпростору ті чи інші локальні якості. З огляду на сказане вище, у Європі (приміром, у Франції) з’являється маса нових проектів, що базуються на принципі децентралізації та намагаються вивести дискурс про безпеку в кіберпросторі на новий рівень.
«У Західній Європі, особливо Німеччині, концентрація параної на квадратний метр зашкалює, — зазначає Ксенія. — Це, звісно, пов’язано з NSA (АНБ — агентство криптологічної розвідки Сполучених Штатів Америки), із викриттям співпраці між спецслужбами США та урядом Німеччини. Це насторожило людей, тож нині вони намагаються відходити від менстрімних сервісів та шукати їм альтернативи».
Економічна карта інтернету за версією The Economist
Особливо бурхливе становлення ринку в сфері кібербезпеки розпочалося після зізнань Сноудена. Бо коли з’являється інтерес у публіки, «ринок починає відповідати масою проектів, що розробляються, конкурують між собою, помирають, відроджуються. Тобто меншість, якій щось потрібно, здебільшого задає моду більшості».
MediaSapiens уже публікував поради стосовно того, як оцінити ризики для своєї цифрової безпеки, зокрема під час користування месенджерами. У цьому огляді йдеться про декілька ключових проектів, які нещодавно з’явилися на європейському ринку ІТ-розробок.
Це французький проект, що має англомовну версію. «Є така маленька група французьких хакерів, які намагаються знайти альтернативи основним глобальним групам, на кшталт Google, GoogleDocs, WeTransfer, Facebook. Тож у вкладці Listofalternatives ми бачимо гігантів, кожному з яких ми можемо підшукати альтернативу, яка була би privacyrespectful (поважала би приватність)», — каже Ксенія.
Frama — це поточний тренд у Франції. Створюється чимало французьких національних проектів, у яких дані зберігаються на серверах у людей, котрих користувачі знають особисто або через когось: тобто у Франції все частіше відмовляються хостити дані у великих дата-центрах, розташованих десь дуже далеко. «Тенденція "локальне означає безпечне" в кіберпросторі дуже нагадує те, що має місце навіть у сфері споживання продуктів: мовляв, давайте ми будемо замовляти продукцію в місцевого фермера замість завозити її з-за кордону», — зазначає експертка.
Проект Matrix намагається зв’язати різні месенджери через певні мости. Це працює, наприклад, якщо ви користуєтеся WhatsApp, а у вашого співрозмовника його немає, проте є Signal. Будь-яка людина може створити свій сервер або ж просто профайл у Matrix і використовувати шляхом одного входу інші месенджери. Перелік сервісів, із якими співпрацює проект, постійно розширюється.
«Тут є Slack, через який можна писати на який-небудь IRC, і так спілкуватися. У Matrix створюються віртуальні «кімнати», в яких можуть перебувати декілька користувачів. Проте поки не зрозуміло, як працюють ці мости, й чи не нівелюють вони при цьому захисного шифрування окремих месенджерів», — каже Ксенія.
Briar — децентралізований месенджер для безпечних комунікацій, розрахований у першу чергу на активістів (створювався для активістів активістами). Цей месенджер працює поверх Tor (система, створена для забезпечення анонімності в інтернеті). Тобто вони намагаються використовувати TOR як основний протокол. Наразі мають лише альфа-версію.
На сайті зазначають, що в основі архітектури Briar лежить мережа рівноправних вузлів (P2P); повідомлення надійно зберігаються на пристрої, а не в хмарі; для з’єднання з контактами поблизу не потрібно доступу до інтернету; а також ідеться про безкоштовне програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом.
Цей проект вийшов із Латинської Америки, що трапляється досить рідко, адже найбільш передові розробки зосереджені в Німеччині, Швейцарії та Північній Америці. Pixelated розробили у Бразилії, цільовою аудиторією від початку були екологи-активісти, які захищають землі корінного населення Латинської Америки від захоплення гігантами на кшталт Monsanto Company. «Тобто йдеться про дуже напружені й складні протистояння за умов поганого інтернету, ночівлі в наметах, адже все це відбувається в сільській місцевості. За таких обставин потрібен дуже специфічний інструмент, який працював би всюди. І ось цей Pixalated — це імейл, який захищає вас автоматично, тобто ви не повинні нічого додатково налаштовувати».
Myshadow — проект знаменитого колективу Tactical Technology Collective, який займається розробкою інструментів для активістів. Цей проект дозволяє пошукати себе самого в інтернеті (враховуючи перевірку за юзернеймами, про які ви могли давно забути) і зрозуміти, як бачать вас інші люди, зокрема слідчі, потенційні працедавці, грантодавці чи співробітники посольств тих країн, куди ви бажаєте отримати візу.
«Тому що люди, які займаються видачею віз, усе більше зазирають до інтернету. Принаймні, це стосується британської візи. Кожен мій особистий досвід, пов’язаний із отриманням британської візи, включав перевірку онлайн-ідентичності», — зауважує Ксенія.
P.S. Якщо ви з тих, хто досі вважає, що його дані нікому не потрібні, або ж вам нічого приховувати, одразу клікайте сюди.
Марія Дачковська. MediaSapiens
