Про порядок державної реєстрації зміни прізвища, власного імені та по батькові громадян України редакція попросила розповісти спеціаліста відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Олександру БЕЙ.
Статтею 295 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище або власне ім’я.
При досягненні чотирнадцяти років особа має право змінити своє прізвище або власне ім’я за згодою батьків або одного з них у разі, якщо другий із батьків помер, визнаний безвісти зниклим, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав щодо цієї дитини, а також якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері. У разі, якщо над особою, яка досягла чотирнадцяти років, встановлено піклування, зміна прізвища або власного імені такої особи здійснюється за згодою піклувальника.
Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на зміну по батькові у разі зміни її батьком свого власного імені. Державна реєстрація зміни імені проводиться лише стосовно громадян України.
Заява про зміну імені подається у письмовій формі за умови пред’явлення паспорта громадянина України до місцевого РАЦС, а в разі, коли заявник постійно проживає за кордоном, — за умови пред’явлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Для зміни імені особи, яка досягла чотирнадцятирічного віку, разом із відповідною заявою подається свідоцтво про народження, довідка з місця проживання та заява в письмовій формі батьків (одного з батьків) або піклувальника про надання згоди на зміну імені.
Заява про зміну імені відділом державної реєстрації актів цивільного стану розглядається у тримісячний строк з дня її подання. За наявності поважної причини цей строк може бути продовжено, але не більш як на три місяці.
Підставами для відмови у зміні імені є: перебування заявника під слідством, судом, адміністративним наглядом; наявність у заявника судимості, яку не погашено або не знято в установленому законом порядку; офіційне звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення розшуку заявника; подання заявником неправдивих відомостей про себе.
Відмова у наданні дозволу на зміну імені може бути в установленому порядку оскаржена у суді.
Більш детальну додаткову інформацію зацікавлена особа може отримати в установах реєстрації актів цивільного стану.