Юридична практика. Звільнення особи від адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп’яніння.
Фахову консультацію надає головний спеціаліст відділу правопросвітництва та взаємодії з суб’єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Оксана Мурашко.
Відповідно до частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування транспортними засобами особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, — тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб — накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однією з обставин, передбачених статтею 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Наведу приклад.
До Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги(місто Чернігів, проспект Миру, 49-А, офіс 709, 7-й поверх, тел. 77-51-68) звернувся клієнт з питанням захисту його інтересів в суді по справі щодо скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності у зв’язку з керуванням особи у стані наркотичного сп’яніння.
Клієнт належав до категорії осіб, який перебуває під юрисдикцією України, у якого середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.
Отримавши доручення, адвокат Костянтин Сапон зустрівся з клієнтом, дослідив обставини справи та склав апеляційну скаргу на постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
В апеляційній скарзі однією із вимог було поновлення строку на апеляційне оскарження, прийняття апеляційної скарги до розгляду та відкриття апеляційного провадження.
Також адвокат просив скасувати постанову про притягнення особи до адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити провадження у справі у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Так, 20 липня 2017 року суд установив, що особа, яка керувала транспортним засобом перебувала у стані наркотичного сп’яніння, яким вчинила правопорушення, передбачене частиною першою ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як з’ясувалося пізніше, правопорушник, якого зупинили працівники поліції для складання протоколу про адміністративне правопорушення назвав прізвище, ім’я та по батькові іншої особи. Особа порушника була встановлена за даними бази «АРМОР» та додатково не перевірялась ні працівниками поліції, ні при розгляді справи в судовому порядку.
Сама ж особа, стосовно якої було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, в цей час перебувала в іншому місці, про що свідчать відповідні докази.
Судові повістки йому не направлялись ні за місцем реєстрації, ні за адресою фактичного місця проживання, тому є відповідні підстави вважати, що особу не було повідомлено належним чином про день і час проведення судового засідання.
Про наявність протоколу та рішення суду клієнт дізнався восени, коли вирішив відновити загублене посвідчення водія.
Отже, під час судового розгляду не були з’ясовані особисті дані про особу, що вчинила правопорушення, через що була притягнута до відповідальності особа, яка не вчиняла правопорушення.
Переглянувши матеріали судової справи та доводи апеляційної скарги, суд постановив задовольнити апеляційну скаргу захисника та скасувати постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити провадження в справі за відсутністю в діях особи складу правопорушення пунктом першим статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Нагадуємо, за отриманням консультації та захистом своїх прав можна звернутись до Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, за адресою: 14005, м. Чернігів, пр-кт. Миру, буд. 49а, офіс 709, телефон: (0462) 77-51-68. Також, з метою підвищення правової свідомості українців та інформування громадян щодо механізмів захисту їхніх прав у повсякденному житті у правовий спосіб нині діє загальнонаціональний правопросвітницький проект Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!».
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.
На фото: Оксана Мурашко