Чернігівці за досить короткий час вже пережили та побачили результати кількох підвищень платні за проїзд у громадському транспорті. І кожного разу при піднятті тарифу на міські перевезення чернігівці задаються справедливим запитанням: «Якщо ми маємо платити більше, то який сервіс ми отримаємо і чи зміниться рівень надання послуг пасажирських перевезень?» Зазвичай, це питання зависає в повітрі − і в результаті ми продовжуємо їздити в старих автобусах із жахливим сервісом.
Не пройшло й року після минулого підвищення вартості проїзду − і в нас складається та ж сама ситуація. Перевізники вимагають підвищення вартості проїзду в розрізі від 6 до 7 грн, а влада, начебто дотримуючись балансу між інтересами пасажирів та перевізників, готова підвищити вартість проїзду до 4 грн, аргументуючи цю необхідність підвищенням мінімальної заробітної плати та підвищення палива на 12%.
Ми дещо проаналізували ситуацію з наміром підняти вартість проїзду і зробити певні висновки. І маємо авторитетно заявити наступне:
1. Абсурдність розрахунків. Судячи з розрахунків управління економіки міської ради щодо середньої зваженої величини тарифу, розрахунки, подані перевізниками, вже є неадекватними і дуже вже завищеними. Згідно з розрахунками управляння економіки міськради, проїзд у громадському транспорті має бути 3,83 грн (автобуси «РУТА» без кондукторів) та 3,92 грн (автобуси «ПАЗ» із кондуктором) без урахування відсотка на оновлення транспортних засобів. До речі, ідею в 4 грн ще задовго подав міський голова, а вже після цього ми отримали аналогічні розрахунки від управління економіки. Їхні представники аргументують завищені цифри перевізників тим, що показник пасажиропотоку у майже всіх перевізників дуже занижений, аніж є насправді. За логікою та за результатами розрахунків з боку перевізників, майже всі транспортні засоби курсують містом із… ледь заповненим салоном! Хоча всі ми живемо в одному місті і всі розуміємо абсурдність таких даних.
2. Відсутність гарантій. Нам дуже хотілось би зрозуміти логику дій влади, котра в черговий раз піднімає вартість проїзду в громадському транспорті: за що саме ми платимо? який сервіс отримаємо? чи відбуватиметься оновлення транспортних засобів, чи й далі будемо їздити в халабудах на колесах? Згідно умов договору на перевезення та інвестиційної угоди (за наявності), перевізники зобов’язувались оновлювати транспортний засіб протягом дії договору (в основному 5 років). Хтось із перевізників зобов’язувався купувати новий транспорт рівними чистинами протягом дії договору, хтось протягом усього часу дії договору, а хтось взагалі із великим сумнівом про це говорив. Тобто чіткості в цьому не було. Хоча після того, як перевізники виграли конкурс, їх риторика різко змінилась і вони вже не готові до виконання всіх тих умов роботи, про які говорили до конкурсу. Окрім того, представник найбільшого перевізника зауважує, що при тарифі в 5 грн він буде їздити в нуль. Цікаво, за цією логікою зараз перевізник працює собі «в мінус»?! Ну, ви самі розумієте абсурдність цього твердження. Тож гарантій, що перевізник за вартість проїзду в 4 грн буде оновлюватись і працювати на покращення якості надання послуг, взагалі нема.
Як, на наш погляд, має відбуватись процес реформування громадського транспорту?
При кожному підвищенні проїзду в громадському транспорті перевізники запевняли, що у вартість проїзду закладений відсоток оновлення транспорту. Але, на жаль, суттєвих оновлень за весь цей час взагалі не було, окрім 27-го маршруту, де перед черговим конкурсом із метою обійти конкурента в 2016 році з’явились нові автобуси. Я вже не говорю про виконання умов роботи перевізників − наразі діє правило «я сам собі хазяїн, хочу − везу, хочу – ні». А отже чернігівцям сьогодні потрібні чіткі гарантії, що при черговому підвищенні місто не залишиться знову обдуреним! Для цього потрібно:
А) Отримати цілковиту готовність від перевізників працювати для людей та підвищувати якість послуг пасажирських перевезень.
Б) Сформувати чітке бачення розвитку громадського транспорту в місті. На сьогодні ані пасажири, ані влада не розуміє, який має бути громадський транспорт через 5−10 років та які кроки треба робити вже зараз.
В) Надати чітке аргументування підвищенню вартості проїзду та оприлюднити прозоре тарифоутворення проїзду в громадському транспорті.
С) Отримати гарантії та чіткі зобов’язання від перевізників оновлювати транспортні засоби та підвищувати якість надання послуг пасажирських перевезень.
Висновок:
Мотивацію приватних перевізників зрозуміти можна. Вони займаються бізнесом і мають нормальне бажання збільшувати свої прибутки, та ще й з мінімальними витратами для цього. А ось головна функція місцевої влади − зрозуміти адекватність їх намірів і тих розрахунків, які вони подали, та захистити права й інтереси чернігівців. І тільки мудрість та бажання влади працювати в інтересах чернігівців зробить свій результат. Або ж їх відсутність…
Тетяна Романова, депутат Деснянської районної ради у місті Чернігові
