Гетьманський Батурин відіграв значну роль в історії України XVII -XVIII ст. Це місто, яке сформувало відомих українських гетьманів, борців за вільну і незалежну державу: Дем'яна Ігнатовича, Івана Самойловича, Івана Мазепу, Пилипа Орлика та Кирила Розумовського.
Батурин — місто, яке московити у 1708 р. спалили, знищили, зрівняли з землею, вбивши місцеве населення. Причиною такої нелюдської розправи було прагнення гетьмана Івана Мазепи звільнитися з-під російського ярма. Тоді Європа здригнулась від звірств москалів у Батурині, як сьогодні від Бучі, Ірпеня, Маріуполя, Ізюма… Тоді українську землю покинули політичні емігранти, які підтримали європейські погляди гетьмана, серед них був і Пилип Орлик.
Ким був Пилип Орлик та чому для кожного з нас важливо зрозуміти його постать і піде далі мова.
Пилип Орлик (1672—1742 рр.) – наступник Івана Мазепи, провісник незалежної та демократичної держави. Понад 30 років гетьманував в еміграції, гідно представляючи питання козацької нації на європейській арені та записував свої спостереження до «Діаріуша подорожнього» (1720—1734 рр.). Його освіченість і дипломатичний хист, незрівнянний стиль публіциста викликали повагу в європейської еліти. Ні доля, ні люди, ні обставини не зламали його. Бо він був надзвичайно сильною людиною, впевненим в тому що робить. Важливо підкреслити, що в українській незалежності зусилля Пилипа Орлика складають вагомий відсоток.
Перебуваючи в еміграції Пилип Орлик, як і багато сучасних українців, які опинилися за кордоном і об'єдналися проти російської агресії, продовжував боротьбу за визволення України з під московського гніту. Він збирав людські й матеріальні сили, переосмислював причини поразки. Він доклав безліч зусиль для створення сильної європейської коаліції, без якої неможлива українська незалежність. Він ніколи не припиняв пошуки підтримки у європейських державах, неодноразово порушував питання про допомогу в справі відновлення української державності, продовжував бомбардувати французьких, польських, шведських і османських політичних діячів листами про звільнення козацької нації від московського ярма. Сама діяльність гетьмана засвідчувала моральну і духовну потугу українського народу до свободи і незалежності.
І саме в цей період свого життя, перебуваючи в Салоніках (сучасна Греція) Пилип Орлик почав вести щоденник, який розкриває кожний прожитий день, його згадки про минулі роки, його зустрічі з іноземними послами та дипломатами, листування з родиною та європейськими правителями, відвідини церков та монастирів, пізнання інших культур, враження від подорожей, країн та міст. Це єдиний відомий на сьогодні рукописний щоденник українського гетьмана, який складається з п'ти томів у понад три тисячі сторінок, написаний польською мовою з вставками французької, латини, української. Гетьманський щоденник по суті є його заповітом для наступних поколінь.
Після смерті Пилипа Орлика у 1742 р. щоденник перебував у молдавського господаря Костянтина Маврокордато, який пізніше через французького посла в Стамбулі маркіза де Вільнева переслав його у Францію, сину Пилипа Орлика, Григорію. На сьогодні «Діаріуш» зберігається в архіві Міністерства закордонних справ Франції.
«Діаріуш» Пилипа Орлика завжди викликав зацікавленість в історичних колах, його декілька разів копіювали. Одна з перших копій щоденника у 1804 р. перебувала у власності шляхтича Станіслава Замойського, від якого перейшла до бібліотеки князів Чарторийських в Пулаві.
У 1936 р. частину «Діаріуша» за 1720—1723 рр. видав український політичний і дипломатичний діяч Ян із Токарів Токаржевський Карашевич. Неповне факсимільне видання «Діаріуша» ініціював у 1989 р. історик Омельян Пріцак в рамках видавничої серії «Гарвардська бібліотека давнього українського письменства» Українського наукового інституту при Гарвардському університеті.
У 2013 р. факсимільне видання уже повного тексту щоденника Пилипа Орлика 1720—1733 рр.: «Діаріуш подорожній, який в ім’я Троїці найсвятішої, розпочатий в року 1720 місяця жовтня дня 10-го» видало видавництво «Темпора» (Україна).
Колектив Національного заповідника «Гетьманська столиця» при колосальній підтримці державних політичних діячів, провідних істориків, художників та меценатів працює над дослідженням та популяризацією життя і діяльності гетьмана Пилипа Орлика та його родини. Адже Батурин є містом, яке сформувало гетьмана. Батуринська земля надійно зберегла фундаменти його будинку. До речі, з 2018 р. територію єдиної відомої на сьогодні садиби Пилипа Орлика, яка була вщент зруйнована московитами у листопаді 1708 р., продовжують досліджувати археологи.
Нині історики заповідника співпрацюють з професором кафедри україністики Варшавського університету, перекладачем, головним редактором періодичного видання «Studia Polsko-Ukrainskie» Валентиною Соболь. У своїй науковій діяльності, пані Валентина велику увагу приділяє «Діаріушу» Пилипа Орлика. У 2012 р. вона опрацювала оригінальний гетьманський щоденник в архіві Міністерства закордонних справ Франції. З того часу і почала його перекладати сучасною польською та українською мовами, переклад якого уже неодноразово публікувала у наукових статтях та презентувала широкому загалу на наукових конференціях.
У квітні 2022 р., у рік коли відзначається 350-та річниця від дня народження гетьмана Пилипа Орлика, Валентина Соболь видала першу частину гетьманського щоденника польською мовою у видавництві Варшавського університету. На черзі видання українською. Символічно, що саме в час коли український народ героїчно протистоїть російському воєнному вторгненню, ми в історичних колах відстоюємо історичну справедливість нашої країни та наших керманичів. Віримо, що найближчим часом зупинимо російського агресора і настане мир та ми зможемо запросити вас відвідати Батурин, місто яке плекає українську історію.
Наталія Дробязко, заступниця завідувача відділу «Палац гетьмана Кирила Розумовського» Національного заповідника «Гетьманська столиця»
