До Дня Державного Прапора України та Дня Незалежності України у Чернігові відкрито виставку «ПРАПОР БОЙОВИЙ».
Вона представлена 20 серпня 2015 року у військово-історичному музеї – відділі Чернігівського обласного історичного музею імені В.В. Тарновського. У заході взяли участь представники громадськості, влади, Українського інституту національної пам’яті, науковці, журналісти, військові. Прибула ціла делегація цивільного корпусу «АЗОВ» та інших добровольчих формувань.
Сергій Лаєвський, директор Чернігівського обласного історичного музею імені В.В. Тарновського під час відкриття виставки наголосив: «Вже понад 100 років синьо-жовтий український прапор є не просто символом нашого народу. Під ним у 1917–1921 роках молода Українська держава намагалася скинути імперське ярмо. Він надихав українських патріотів у боротьбі проти комуністичного поневолення.
Синьо-жовтий прапор гордо замайорів над столицею України в липні 1990 року. За часів Незалежності ставлення до прапора дещо змінилося. Всередині країни, як не дивно, до нього звикли та, навіть, перестали звертати увагу. Все стало буденним...
Ситуація змінилася з початком Революції Гідності, а ще більше – з початком російської агресії проти України. Сьогодні Український прапор став БОЙОВИМ ПРАПОРОМ! Чимало військовиків та добровольчих батальйонів йшли в бій, маючи при собі синьо-жовтий прапор. Його встановлювали над визволеними від проросійських терористів містами, селищами та селами Донбасу, на бойовій техніці, на блок-постах, на машинах, на одязі... Прапор став символом ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ в цій неоголошеній війні за Незалежність нашої держави».
Він від імені колективу та себе особисто висловив щиру вдячність за передачу музею 12-ти синьо-жовтих бойових прапорів та інших артефактів війни проти російського агресора:
— Андрію Хоменку та Олександру Побєседіну (13-й батальйон), Альберту Черешку (41-й батальйон) за прапори чернігівських 13-го та 41-го окремих мотопіхотних батальйонів 1-ї окремої танкової бригади;
— Євгену Луняку, сучасному фронтовику, професору Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, доктору історичних наук, за прапор 1-ї окремої танкової бригади;
— бійцям полку «АЗОВ» за їх бойовий прапор;
— бійцям Добровольчого українського корпусу «ПРАВИЙ СЕКТОР» за їх бойовий прапор;
— бійцям спецбатальйону «ЧЕРНІГІВ» за їх бойовий прапор;
— Тетяні Миргородській, журналістці Чернігівської обласної телерадіокомпанії «Сівер-Центр» за прапори батальйону «ДОНБАС» та 406-ї окремої берегової артилерійської групи Військ берегової і територіальної оборони ВМС України.
В експозиції виставки представлені також світлини, в тому числу й прапорів Чернігівського прикордонного загону та «Жіночої сотні самооборони», дитячі малюнки та жовто-сині обереги, які отримували бійці на передовій, військова форма та страшні символи війни – осколки, уламки сумнозвісних «Градів», розплавлена частина двигуна автомобіля, гільзи тощо.
Боєць полку «АЗОВ» з позивним Ведмідь так пояснив на відкритті виставки, що таке прапор для бійця на фронті: «Бойовий стяг – це незамінна річ. Він завжди нам нагадує хто ми, що робимо і заради чого. Цей стяг, який представлений на виставці, був з нами, коли ми штурмували Маріуполь, коли ми заходили в Іловайськ, Широкіно та в інших місцях». Він підкреслив, що бойовий прапор треба врятувати за будь-яку ціну, винести його з передової.
Сергій БУТКО, Український інститут національної пам’яті
Світлини Сергія Бутка і Сергія Лаєвського
