Нещодавно на сайті польського Центру східних досліджень у Варшаві було опубліковано статтю «Найкраща армія, яка коли-небудь була в Україні. Зміни в Збройних Силах України з часу початку російської агресії». У даній роботі іноземні експерти на основі інформації з відкритих джерел проаналізували основні зміни, що відбулися в наших Збройних Силах починаючи з 2014 року
Польські дослідники відзначають: «Війна на Донбасі сформувала Українську армію. Вона посилила свідомість і дала мотивацію солдатам, а також змусила керівництво Міністерства оборони та уряду України адаптувати структуру армії — вперше з часів її створення — до реальних операційних потреб. Незважаючи на всі існуючі проблеми, українські Збройні Сили 2017 року значно збільшилися за рахунок військовослужбовців, більшість з яких були під обстрілами і загартовані боями. У них є підготовлений резерв, готовий до мобілізації у випадку посилення конфлікту, їхнє озброєння не найсучасніше або найновітніше, але переважна його більшість зараз працює без будь-яких збоїв, і вони готові до захисту життєво важливих інтересів держави. Хоча у них нема шансів виграти в потенційному воєнному зіткненні з Росією, проте є причина боротися. У 2014 році, коли територія України була окупована іноземними військами, її Збройні Сили не мали змоги дати адекватну відповідь. Але зміни, які сталися з початком війни на Донбасі, означають, що зараз країна має найкращу армію за всю свою історію.
Навесні та влітку 2014 року українська армія, вперше з часу створення, постала перед необхідністю застосувати бойові дії для захисту своєї держави. Це спонукало уряд у Києві вжити суттєвих заходів, щоб привести до ладу Збройні Сили».
Як відзначили іноземні експерти, «рішення української влади протидіяти російській агресії на Сході України з використанням військової сили спричинило перше суттєве збільшення витрат на оборону. Так, бюджет Міністерства оборони України з 1% ВВП у 2013 році збільшився до 2,5% у 2015 та 2016-му. Протягом двох років у досить складній ситуації, в якій опинилась Україна, в ЗСУ відбулися значні зміни, спрямовані на покращення їхнього стану та приведення до відповідності сучасним викликам. Реформа системи призову в Збройні Сили України, а також закладення основи для відносно добре функціонуючої системи мобілізації резервних сил повинні розглядатися, з одного боку, як найбільший виклик, а з другого — як найбільше досягнення країни на той час.
На початку війни українські Збройні Сили були номінально професійною структурою на контрактній основі (загальний призов на строкову військову службу зменшувався з кожним роком, а в 2013-му взагалі припинився). Але з перших тижнів бойових дій стало зрозуміло, що існує нестача керівного складу. Часткова мобілізація дозволила відносно швидко збільшити кількість особового складу в районі бойових дій у період найгарячіших боїв на Донбасі.
Зараз в основі комплектування української армії — вступ громадян на військову службу за контрактом. Цьому сприяло значне збільшення грошового утримання для військовослужбовців за контрактом (станом на 2016 рік), що зробило службу в Збройних Силах України однією з найбільш привабливих на ринку праці. Загалом від початку конфлікту до листопада 2016-го контракт на військову службу підписали 90 000 осіб, а загальна кількість діючих військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, досягла 159 000 осіб. Це свідчить про комплектацію контрактниками близько 80% посад в українській армії. Якщо ця тенденція зберігатиметься, призов на військову службу за контрактом допоможе підняти рівень професіоналізму особового складу ЗСУ».
Також у статті йдеться про оперативний резерв Збройних Сил України, що «складає 130 000 резервістів, які є добре підготовленими та мають досвід бойових дій на Донбасі. Завдяки цьому, принаймні стосовно людського фактору, в разі потреби буде можливо за відносно короткий термін наростити рівень бойової спроможності української армії та вступити в бойові дії з порівняним по кількості противником, на що Збройні Сили України були не здатні на початку 2014 року».
Як зауважили представники Центру східних досліджень, «найбільш помітною зміною в організації Збройних Сил України, спричиненою конфліктом на Донбасі, є збільшення кількості підрозділів. Зокрема з початку конфлікту створено та продовжують формуватися нові загальновійськові бригади й бригади бойового забезпечення».
У статті йдеться також про створення Сил спеціальних операцій, нового елементу в структурі Збройних Сил України, який був сформований у відповідь на сучасну природу конфлікту на Донбасі (де значну роль відіграють нерегулярні бойові дії) і став окремим
родом військ Збройних Сил (що є характерним для армій країн НАТО). «Після формування командних структур та оснащення підрозділів триває набір і підготовка особового складу відповідно до стандартів Альянсу, а також в рамках курсів, що проводяться під керівництвом інструкторів з країн — членів НАТО».
Що стосується підготовки військ, то «не можна не відзначити, що у Збройних Силах України значно збільшено кількість бригадних тактичних навчань, які до 2014 року взагалі не проводилися». Основною метою таких навчань є «синхронізація дій військовослужбовців, що перебувають на дійсній військовій службі, з резервістами, яких призвали на збори (особливо після створення оперативного резерву). У 2016 році до таких навчань було залучено 40 000 резервістів, а у 2017-му планується здійснити підготовку майже 80 000 військовослужбовців запасу».
Звичайно, важливим елементом підготовки української армії є підтримка з боку країн НАТО та взаємодія з іноземними партнерами. «Литовсько-польсько-українська бригада (ЛИТПОЛУКРБРИГ) також вважається елементом забезпечення бойової підготовки. Вона набула повної оперативної спроможності в січні 2017 року. Міжнародні навчання залишаються актуальними для загального рівня підготовки українських Збройних Сил».
За матеріалами Центру східних досліджень у Варшаві
