24 лютого 1910 року в селі Спасів на Львівщині народився Василь Дмитрович Сидор (псевдо: «Шелест», «Конрад», «Кравс»), полковник УПА, командир оперативної групи УПА-Захід.
Навчався в Львівському університеті, закінчив школу підхорунжих польської армії. Активний член «Пласту», розбудовував мережу ОУН на Волині та Холмщині, організатор бойових груп ОУН «Вовки» (1937). За націоналістичну діяльність двічі заарештовувався поляками (1935—1936, 1937—1939).
Взяв участь у роботі Другого Великого збору ОУН у Кракові (1941), командир 2-ї сотні батальйону «Нахтігаль». Один із активних творців і організаторів УПА.
Член Головного військового штабу УПА, крайовий командир УПА-Захід (1944—1949), провідник Карпатського крайового проводу ОУН, член Проводу ОУН (з 1947-го), заступник головного командира УПА.
Нагороджений Срібним Хрестом бойової заслуги (1945).
Загинув 14 квітня 1949-го разом із дружиною Надією Романів в бою з військами МГБ біля села Осмолода на Івано-Франківщині.
Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам’яті
