Так називали Олександра Мурашка, українського живописця, якому вдалося виробити власний неповторний стиль у поєднанні імпресіонізму, модерну та реалізму.
Народився Олександр Олександрович Мурашко 7 вересня 1875 р. у Києві. Походив з роду талановиих митців. Його батько Олександр Іванович Мурашко був знаним іконописцем, майстром іконостасів та різьбярем по дереву, дядько Микола Мурашко – засновником малювальної школи у Києві (де отримали малярські навички М. Пимоненко, С.Костенко, І.Їжакевич, М.Жук, В.Сєров).
Дитинство майбутного живописця пройшло спочатку в Борзні, згодом у Чернігові, де хлопець працював у майстерні свого батька, а з кінця 1880-х рр. – у Києві. Саме у цей час Олександр Іванович Мурашко отримав замовлення по облаштуванню Володимирського собору, відтак перевіз до Києва родину та майстерню.
Життя серед митців спонукало юного Олександра Мурашка до творчості, але складні стосунки із батьком ставали на заваді вибору професії. Олександр Мурашко-старший планував зробити із сина іконописця і не поділяв прагнення сина до набутя освіти в Академії мистецтв. Зрештою, конфлікт спонукав Олександра Мурашка полишити батьківську домівку. Завдяки втручанню А.Прахова та М.Мурашка, які були близькі родині, батько та син дійшли порозуміння і О.Мурашко отримав дозвіл вступити спочатку до малювальної школи, а згодом – до Санкт-Петербурзької Академії мистецтв (1896 – 1901).
У Санкт-Петербурзі Мурашко вдосконалював освіту у І.Рєпіна. Під його керівництвом створив перше фундаментальне полотно – дипломну роботу «Похорон кошового», яке було визнане кращим серед студентських робіт, за що художник отримав золоту медаль і відрядження з перспективою продовження освіти у кращих живописців Німеччини, Італії та Франції. Козацька тематика була однією з улюблених І.Рєпіна, що і вплинуло на вибір сюжету. Існує припущення, що позував для картини Михайло Старицький.
Перебуваючи у Парижі, Мурашко захопився роботами художників-імпресіоністів, відтак він почав відходити від академічної техніки, намагаючись поєднати різні живописні прийоми. Вважається, що саме паризький період був найбільш вдалим у творчій біографії Мурашка. Він проявив себе у жанрах тематичного та портретного живопису.
У 1906 р. Мурашко написав картину «Карусель», яка принесла йому європейське визнання. На Х Мюнхенській міжародній виставці (1908 р.) автора роботи нагородили золотою медаллю.
Повернувшись до Києва визнаним художником, Мурашко відкрив тут власну майстерню, яка існувала з 1913 по 1917 рік. Протягом цього часу Мурашко викладав у Київському художньому училищі та брав участь у міжнародних художніх виставках.
У 1916 р. він разом з однодумцями заснував Товариство київських художників, а у 1917 р. став одним із фундаторів Української Академії мистецтв у Києві.
14 червня 1919 р. повертаючись з дружиною додому, недалеко від свого будинку на Лук’янівці, Олександр Мурашко загинув від пострілу невідомого.
Наталя Слобожаніна, співробітник Українського інституту національної пам’яті, Київ-Чернігів
