Кіровоградська область готує до підписання одразу 4 аграрні розписки. І це попри те, що тут лише нещодавно почали впроваджувати цей новий інструмент фінансування малих та середніх сільгоспвиробників.
Процедура оформлення одразу двох аграрних розписок відбулася 2 лютого під час урочистої зустрічі в Кропивницькому. Її було проведено Проектом IFC «Аграрні розписки в Україні» спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства, Міністерством юстиції і місцевою облдержадміністрацією. За присутності понад півтори сотні учасників цього заходу директор агрофірми «Славутич» Юрій Крутько підписав договори про позики, які йому нададуть кредитори за аграрними розписками.
«Славутич» оформлює товарну розписку та фінансову. Кредит за товарною надає компанія «Ерідон». Вона зобов’язується поставити агрофірмі мінеральні добрива. Кредитором за фінансовою розпискою виступає ОТР Банк – він надає позику грошима.
Потому, як підписи партнерів по бізнесу були скріплені печатками, документи передали приватному нотаріусу Кіровоградського нотаріального округу Лідії Бабич. Вона вже пройшла відповідний тренінг щодо роботи з новим фінансовим інструментом. Тепер разом з іншими чотирма своїми колегами з Кіровоградської області чекає на підключення до загальнонаціонального Реєстру аграрних розписок. Це дозволить їй у подальшому реєструвати розписки в цьому Реєстрі.
Лідія Бабич не виключає, що вона отримає ключ до Реєстру вже найближчими днями. А до того вона знайомитиметься з документами, які агрофірма «Славутич» подала для оформлення своїх аграрних розписок. Таким чином вона планує прискорити процедуру, а відтак і наблизити термін отримання сільгоспвиробником фінансових та матеріальних ресурсів. Це вельми важливо, адже весна вже не за горами, і тому зволікати з підготовкою до польових робіт не можна.
Юрій Крутько звернувся до тих аграріїв, які дещо насторожено сприймають кредитну новацію – вони дотепер побоюються, що, скориставшись нею, можуть втратити землю. Директор агрофірми запевнив: «Ми не землю заставляємо, ми заставляємо майбутній врожай. Частково він навіть не посіяний».
Юрій Крутько також зазначив, що хоча оформлення аграрної розписки ще триває, його господарство вже відчуло на собі переваги цього інструменту. Директор кіровоградського підрозділу «Ерідона» Сергій Діброва повідомив, що відколи вони домовилися про підписання договору за аграрною розпискою, на 300 гривень подорожчав карбомід. Але нова ціна вже не поширюється на «Славутич».
«Відтак я вже зекономив 60 тис. гривень. Хоч і «дрібничка», але, погодьтеся, приємна!» — сказав Юрій Крутько. І додав: «Аграрні розписки – це крок вперед. Вони розвивають наш бізнес, а разом із ним – економіку нашої країни».
Презентуючи аграрні розписки, голова Кіровоградської ОДА Сергій Кузьменко згадав випадок з власної практики. На початку 2000-х років, будучи підприємцем-аграрієм, він разом із партнером по бізнесу звернувся до одного з іноземних банків за позикою: «Ми дуже добре розповіли про наші плани, проекти, про наше бачення розвитку сільського господарства в Україні. Наприкінці нам сказали: хлопці, ви нам сподобалися, ми дамо вам кредит, якщо ви дасте нам гарну заставу».
За його словами, під поняттям «гарна застава» йшлося про ліквідну продукцію, наприклад, про соняшник чи кукурудзу, яку треба було покласти на елеватор, що належав іноземній компанії. Тобто банк потребував 100-відсоткової гарантії, щоб бути впевненим, що його не ошукають в Україні.
«Мені дуже приємно, що за ці роки багато змінилося, — зазначив Сергій Кузьменко. – Тепер ми говоримо про те, що український сільгоспвиробник має можливість отримувати фінансування під власне ім’я. Під чесне ім’я українського фермера, бізнесмена, який своєю розпискою гарантує, що він готовий повертати кредит. Це новий рівень відносин, це нові можливості».
Новий інструмент фінансування малих та середніх сільгоспвиробників особливо багато важить для Кіровоградщини, оскільки це аграрний регіон. За словами директора Департаменту агропромислового розвитку ОДА Сергія Коренюка, тут працює багато сільськогосподарських підприємств. І чимало з них потребує додаткових ресурсів.
«За підрахунками нашого Департаменту, — пояснив він, — комплекс польових робіт 2017 року коштував нашим аграріям 13-14 млрд. гривен. Із цих коштів майже 10%, тобто, 1,5 млрд. гривень були запозичені. Йдеться про банківські та товарні кредити».
Водночас він підкреслив, що рішення про роботу з аграрними розписками сільгоспвиробники ухвалюють самостійно, ніхто нікого до таких дій не змушує. «Якщо у вас напрацьована робота з тим чи іншим банком чи підприємством, які можуть давати вам кредити, — працюйте, ніхто не заперечує. Тим паче, якщо у вас є добра кредитна історія. Якщо у вас вистачає власних коштів – це взагалі пісня, кращої не можна й придумати! Але якщо ви відчуваєте необхідність додаткового залучення фінансового чи матеріально-технічного ресурсу, зверніть увагу і на аграрні розписки».
Свою пораду він пояснив тим, що такий механізм кредитування в обслуговуванні дешевший за банківський кредит, він простіший за нього, та й укладання договору за аграрною розпискою потребує набагато менше часу.
Те, що домовленості за аграрною розпискою можна досягти дуже швидко, підтвердив і представник «Ерідону» Сергій Діброва. За його словами, йому та Юрію Крутьку знадобилося лише 5 хвилин для обговорення умов договору за аграрною розпискою. Ще 5 хвилин потрібно було бухгалтеру «Ерідона», щоб пояснити своїм колегам зі «Славутича», які вони мають надати документи для отримання кредиту. І ще 5 хвилин пішло на те, щоб центральний офіс кредитора надав свою згоду на виділення матеріальних ресурсів для агрофірми.
Швидко вирішувалося і питання щодо надання кредиту за аграрною розпискою Торговим домом «Соєвий вік» та групи компаній «UAGroup». Позика буде надана фермеру з Кіровоградського району Сергію Возіяну. Він має в обробітку всього 16 гектарів, самостійно господарює лише другий рік. Переговори про оформлення аграрної розписки сторони розпочали 1 лютого, а вже наступного дня вийшли на позитивне рішення.
В Проекті IFC задоволені ситуацією, яка складається з оформленням аграрних розписок на Кіровоградщині. І додають, що вона притаманна для багатьох регіонів, які почали впроваджувати цей інструмент лише з середини січня. За інформацією Проекту, сьогодні вже близько 20 таких розписок перебувають в процесі оформлення.
Ярослав ТРИПІЛЬСЬКИЙ,
Національний прес-клуб «Українська перспектива»
