23 березня 1843 р. в селі Павелча на Івано-Франківщині народився Юліан Андрійович Целевич, педагог, історик, перший голова Наукового товариства імені Т. Шевченка (НТШ).
Походив із сім’ї священика. Закінчив Львівську духовну семінарію, навчався у Львівському і Віденському університетах. Доктор філософії. Викладав у гімназіях Львова і Станіслава (Івано-Франківська).
Активний діяч українського національно-культурного відродження. Голова товариств «Просвіта», «Січ», член «Рідної школи» та Українського педагогічного товариства.
У листі до Михайла Драгоманова (1872) Мелітон Бачинський писав: «Тут настав від падолиста професором гімназії Юліан Целевич, колись голова «Січі», нині професор громадський, так через малий час довів до того, що хлопці за ним, як в дим».
У березні 1892-го, коли Товариство імені Т. Шевченка реорганізовувалося в наукове, обраний головою НТШ. Перший упорядник наукового видання «Записки НТШ», яке мало авторитет не лише в Галичині, але й у всій Європі (за його життя вийшов лише один випуск).
Залишив по собі багатогранну творчу спадщину з історико-дослідницьким ухилом. Автор українських шкільних підручників. Серед найважливіших праць: «Дещо за поселеннє Угорської України русинами і за унію церкви православної угорських русинів з Римом» (1868), «Опришки» (1882—1891), «Облога міста Львова в р. 1672» (1883), «Історія Скиту Манявського» (1887).
Помер 24 грудня 1892-го у Львові. Похований на Личаківському кладовищі.
Підготував Сергій Горобець, Український інститут національної пам`яті
На фото photo-lviv.in.ua: Юліан Андрійович Целевич (1843—1892)
