Скільки здійнялося ґвалту в інформаційному просторі щодо ПРОПОЗИЦІЇ державної комісії, яка займається питаннями декомунізації і деколонізації ( читай – дерусифікації) у географічних назвах, по «перейменуванню міста Запоріжжя». А все через що?
22 червня Національна комісія зі стандартів державної мови ухвалила рішення про перейменування Запоріжжя, а також ще 1,4 тисячі населених пунктів. Таку рекомендацію пояснюють тим, що назва міста може не відповідати лексичним нормам української мови та стосуватися російської імперської політики (російської колоніальної політики). А вже за кілька днів Національна комісія зі стандартів державної мови виключила Запоріжжя зі списку населених пунктів, які пропонується перейменувати в рамках деколонізації.
Через те, що комісія, включивши в пропозиції і це славне місто, чомусь вчасно НЕ НАВЕЛА МОТИВАЦІЮ цієї пропозиції.І це в час, здавалося б, тотальної, вселенської інформації, яка щодень ллється на наші голови не лише з традиційних ЗМІ, а й з оглушливого моря, океану інтернету. Який вихлюпується на нас прямо з кишені, з телефонів, смартфонів. І раптом таке дрімуче невігластво, невідомість.
Ну, про наші ЗМІ, тобто Засоби Масової Інформації, і говорити щось важко. Їх давно вже називають ЗМД, Засоби Масової Дезінформації, за їх брехливість. Але брехнею буває і недоправда, тобто не інформування про щось. Отак на рівному місці і виник цей резонансний скандал із «перейменуванням Запоріжжя».
І ось лише зараз перелякана скандалом Нацкомісія похапцем пояснила дві речі. Перше: її «рішення» – це просто рекомендації самим містам, іншим населеним пунктам, в особі їх громад, мешканців, обраної ними місцевої влади. Бо лише рішенням цієї влади можна перейменовувати населені пункти. А регіони, тобто області – лише Верховною Радою, бо вони значаться в Конституції. А зміни в неї може вносити винятково парламент. Тому хоч у нас Дніпропетровськ перейменовано місцево владою у Дніпро, Кіровоград – у Кропивницький, але і далі залишаються Дніпропетровська і Кіровоградська області, обласними центрами яких є названі міста.
Все це, може, для народу й не нове. Але в сенсі скандалу – новіша друга річ, нарешті оприлюднена комісією. Це ота сама її МОТИВАЦІЯ щодо «перейменування Запоріжжя». Виявилося, що комісія просто запропонувала визначитися між двома варіантами назви і обрати потрібний самим мешканцям, місцевій владі: чи залишити існуючий варіант, чи обрати другий. Існуючий – відомий: Запоріжжя. Другий для альтернативи, – Запорожжя.
І все. І на цьому – весь скандал, гвалт про «замах» на нашу славну історію, запорізьких козаків і т. д.
Але – «запорізьких» чи «запорозьких»? «Запорізька» Січ чи «Запорозька»? Зрозуміло, що термін іде від географії, розташування знаменитих в нашій історії місць «ЗА ПОРОГАМИ» Дніпра, тобто нижче за течією.
Врешті, і щодо козаків: їх же іменуємо «запорожці», а не «запоріжці».
Одне суттєве міркування: я не наполягаю на другому, новому варіанті назви міста. Можливий і нинішній. Просто говорю, що це, як і повинно бути, предмет вивчення, дискусії істориків, філологів, словом, вчених. А не гвалт у інформпросторі. І головне, до чого ці замітки, – про такий дірявий, хоч начебто ж перенасичений цей наш «інформаційний» простір.
Петро Антоненко
