Упродовж останнього десятиліття урядами багатьох країн та міжнародними організаціями як пріоритетне розглядається питання підвищення ефективності управління земельними ресурсами (особливо для сільськогосподарських земель).
Причина – населення Землі зростає, відбуваються кліматичні зміни, урбанізація, що призводить до нестачі продуктів харчування і навіть голоду. За даними ООН, зараз голодуючих на планеті – 795 млн, а до 2050 року очікується, що ця цифра зросте ще на 2 млрд. «Необхідні суттєві зміни у глобальній продовольчій та сільськогосподарській системі, – вважають в ООН. – Будуть потрібні інвестиції у сільські та міські райони, а також у соціальний захист, що допоможе надати нужденним доступ до продуктів харчування та поліпшити умови їхнього життя».
Сприяння розвитку сільського господарства та боротьба з деградацією земель входять до 17 цілей сталого розвитку світової спільноти на 2015–2030 роки, прийнятих світовими лідерами на Саміті ООН у вересні 2015 року.
Ціль 2 формулюється у цьому документі так: «Подолання голоду, досягнення продовольчої безпеки, поліпшення харчування і сприяння сталому розвитку сільського господарства». Її виконання складається з десятка пунктів, зокрема:
- «збільшити інвестування, у тому числі шляхом активізації міжнародного співробітництва, в сільську інфраструктуру, сільськогосподарські дослідження»;
- «до 2030 року забезпечити створення стійких систем виробництва продуктів харчування й упровадити методи ведення сільського господарства, які дозволяють підвищити життєстійкість і продуктивність та збільшити обсяги виробництва, сприяють збереженню екосистем (…) і поступово покращують якість земель та ґрунтів»;
- «до 2030 року подвоїти продуктивність сільського господарства і доходи дрібних виробників продовольства, зокрема (…) фермерських сімейних господарств, у тому числі шляхом забезпечення гарантованого та рівного доступу до землі, інших виробничих ресурсів і факторів сільгоспвиробництва, знань, фінансових послуг, ринків і можливостей для збільшення доданої вартості та зайнятості в несільськогосподарських секторах».
Яким чином згадані тут поняття (наприклад, «покращення якості земель та грунтів, зростання продуктивності і доходів дрібних виробників, рівний доступ до землі та фінансових послуг) пов’язані із запровадженням ринку землі – див. в інших матеріалах в рубриці «Путівник земельною реформою».
У цілому ж шлях до підвищення ефективності агросектору економісти вбачають у підвищенні ефективності управління земельними ресурсами. Серед факторів, які впливають позитивно на економіку в цілому та агросектор зокрема, - відкриття ринку сільгоспземель. Це тоді, коли земля (яку називають «нашим багатством») перестає бути «мертвим капіталом», який лежить в «панчосі», і стає потужним важелем розвитку економіки. Саме на оцінках такого впливу і базуються прогнози. Вони можуть враховувати різну сукупність факторів, а відтак – відрізнятися, однак позитивний ефект відзначається усіма економістами (мова не йде про політиків).
Читаючи прогнози, важливо брати до уваги, чи стоїть за розрахунками методика, а чи це результат фантазії або компіляції цифр.
Хочете дізнатися про прогнози? Відкрийте ТУТ.
