8 липня 1907 р. у селі Конюхів на Львівщині народився Олекса Гасин (Олександр Іванович Гасин), полковник УПА, керівник групи УПА-Захід.
В молоді роки брав активну участь в діяльності товариств «Сокіл» та «Просвіта», був членом УВО. З 1930-го – в ОУН. Разом із Євгеном Коновальцем написав «Військовий підручник». Створення українських Збройних сил вважав провідною ділянкою усього свого життя, віддавав їй невтомно всі сили й знання.
Після проголошення Акту відновлення Української держави 30 червня 1941-го обіймав посаду заступника військового міністра в уряді Ярослава Стецька. Арештований гітлерівцями в 1942-му. Після звільнення загоном УПА очолив підпільну мережу в Галичині. Взяв участь у формуванні
Української Народної Самооборони (з грудня 1943-го – Група УПА-Захід). В 1946—1949 роках очолював Головний військовий штаб УПА.
Радянські спецслужби влаштували на нього справжнє полювання. Олексу Гасина щонайменше двічі помилково «впізнавали» серед загиблих підпільників.
Загинув 31 січня 1949-го у Львові – застрелився, рятуючись від погоні емгебістів.
В його кишені знайшли записку до дружини Ольги (арештованої тижнем раніше): «Кохана, будемо разом – і тоді стільки будемо думати про нашу дальшу долю…».
Підготував Сергій ГОРОБЕЦЬ,
Український інститут національної пам’яті, спеціально для видання sknews.net
Джерело фото: uahistory.com
Як потрапив у засідку Олекса Гасин, читайте ТУТ.
