ПРЕДСТАВНИКИ ПОЛЬСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: НЕ ДОЗВОЛИМО СУПЕРЕЧКИ ПЕРЕНОСИТИ НА ЦВИНТАРІ ТА ДО СВЯТИНЬ.
16 жовтня 2016 року відомі представники польських громадських та політичних організацій, активісти антикомуністичної опозиції «Солідарносьць», духовні особи, науковці, публіцисти підписали документ щодо зруйнованих українських могил на території Польщі.
Відповідну заяву опублікував Голова Фонду Міжнародної Солідарності (Варшава), екс-міністр іноземних справ Польщі Кшиштоф Становський. Серед підписантів: Халіна Бортновска-Домбровска, професор Єжи Стемпень, отець Томаш Достатні, Богуміла Бердиховска, Данута Пшивара, Іза Хруслінська, Гражина Станішевська, Данута Куронь, Збігнєв Буяк.
Звернення адресоване в першу чергу середовищам польської інтелігенції та духовенства. «Очікуємо на Вашу присутність у кожному місці, в якому буде знищено цвинтар, вибитим буде вікно у костелі, церкві, мечеті, синагозі. — читаємо тут. — Не дозволимо, щоб звичні у демократичному суспільстві суперечки, переносити на цвинтарі і до святинь, щоб ображали та атакували наших ближніх».
Нагадаємо минулого тижня у зв’язку з кількаразовими знищеннями українських могил на теренах Польщі Український інститут національної пам’яті звернувся до державних органів сусідньої країни з вимогою розслідування випадків вандалізму та відновлення їх наслідків.
Далі – перекладений українською повний текст відозви:
ВІДОЗВА З ВЕРХРАТИ
Це звернення ми висилаємо, стоячи над зруйнованими українськими могилами на цвинтарі у селі Верхрата і, не існуючому з 1945 року, українському селі Монастир у гміні Горинець. Тиждень тому варвари знищили встановлений у 1993 році надгробок, поставлений на честь 19-ом мешканцям Верхрати, у тому числі й воякам УПА, громадянам Польщі, які загинули в часи ІІ світової війни і одразу після її закінчення від рук німецьких солдатів, радянських та, врешті, польських комуністів. Від початку російської агресії в Криму та на Донбасі зплюндровано – часами кількаразово – вісім українських цвинтарів, хрести чи надгробки, у тому числі й могили, повсталі на кошти Ради Охорони Пам’яті Боротьби і Мучеництва (наприклад, могили на військовому цвинтарі у Пікуличах). Відео з актів вандалізму на цвинтарях та надгробках позначені знаком Табору Великої Польщі (поль. OWP) публікуються на каналі YouTube поляком, членом цієї організації, який зараз воює на стороні проросійських сепаратистів на Донбасі.
Схиляючись над могилами у Верхраті та Монастирі, просимо про вибачення і закликаємо: немає нашої згоди на нищення могил, цвинтарів, пам’ятників! Знаємо, що вони є частиною важкого минулого. У Польщі є увіковічнення з часів окупації, повстань, шведського потопу, двох світових воєн. А польською традицією є повага до померлих! Нехай спочивають у мирі.
Пам’ятаємо страшні часи, коли мацеву з єврейських цвинтарів використовували до будівництва доріг. Пам’ятаємо біль, який супроводжувався знищенням катинського каміння, при якому молились родини замордованих, фотографії Цвинтаря Орлят, який був зрівняний з землею радянськими танками. А сьогодні у вільній Польщі знову бачимо, як зростає дозвіл на організовані акції знищення цвинтарів, могил, пам’ятників, фізичний напад на процесію. Зростають погромні настрої. Все частіше символом „ворога батьківщини” стає українець, біженець, мігрант, людина з іншим кольором шкіри, а навіть, професор, який публічно говорить іноземною мовою.
Для того, дивлячись сьогодні на знищені могили у Верхраті та Монастирі закликаємо: опам’ятаймося! Байдужість, схоже як і мова ненависті, наповнені агресією написи на будинках, знищення надгробків, атакування людей, які йдуть у процесії, які моляться на могилах предків, нищать наш спільний дім. Отруюють думки наших дітей. Допроваджують до пожеж, в яких не буде тих, хто переміг.
Звертаємось особливо до інтелігентських середовищ, оскільки це вони формують суспільну свідомість, а це означає, що вони відповідальні за неї.
Звертаємось до влади і представників духовенства: Очікуємо на Вашу присутність у кожному місці, в якому буде знищено цвинтар, вибитим буде вікно у костелі, церкві, мечеті, синагозі.
Не дозволимо, щоб звичні у демократичному суспільстві суперечки, переносити на цвинтарі і до святинь, щоб ображали та атакували наших ближніх.
Звертаємось до Вас, до всіх нас з під зруйнованих могил з села Верхрати і Монастиря. Чиньмо так, щоб ми не мусіли стояти над могилами людей, які будуть гинути, бо буде занадто пізно, щоб цьому запобігти.
Верхрата, Монастир 16 жовтня 2016 року
Список підписантів відозви «Заклик з Верхрати», в тому числі учасників зустрічі над могилами:
Адам Бальцер (Варшава), Ян Бартмінський (Перемишль), от. Стефан Батрух (Люблін), Мариля і Януш Базидлі (Люблін), Едвін Бендик (Варшава), Боґуміла Бердиховська (Варшава), Чеслав Белецький (Варшава), Манюха Біконт (Варшава), Барбара і Ришард Білль (Варшава), Мартина і Влодзімєж Боґачики (Познань), Марцін Босацький (Варшава), Галіна Бортновська-Домбровська (Варшава), Збіґнєв Буяк (Варшава), Ян Бира (Замостя), Анджей Бжезецький (Краків), Іза Хруслінська (Варшава), Катажина Хім'як (Варшава), Вацлав Чакон (Люблін), Анна Домбровська (Люблін), Ян Анджей Домбровський (Вроцлав), о. Томаш Достатній, домініканин (Люблін), Юстина Дуріяш-Булгак (Варшава), Анастасія Двуліт (Варшава), Кристина Енґелькінґ (Варшава), Романа Фелікс (Варшава), Пшемислав Фенрих (Щецин), Артур Ґроссман (Львів), Мірослав Ґринь (Варшава), Міхал Ґуць (Ґданськ), Вітек Гебановський (Варшава), проф. Оля Гнатюк (Київ), Вітольд Горовський (Познань), Барбара Імьолчик (Варшава), Малґожата Янушкевич (Варшава), Богдан Юрчишин (Варшава), Адольф Юзвенко (Вроцлав), проф. Антоній З. Камінський (Варшава), Ксеня Каневська (Варшава), Маґдалена і Януш Кійовські (Варшава), Марцін Колодзєйчик (Варшава), Марцін Конєчний (Варшава), Юлія М. Кошевська (Варшава), др. Аґнєшка Косьцянська (Варшава), Пйотр Косьцінський (Варшава), проф. Анджей С. Ковальчик (Варшава), Серґіуш Ковальський (Варшава), Яцек Козловський (Варшава), Марцін Круль (Варшава), Аґнєшка Крисік (Варшава), Александра Куявська (Варшава), Ева Кулік (Варшава), др. Ян Кур’ята (Кошалін), Данута Куронь (Варшава), др. Малґожата Кузбіда (Перемишль), Ян Лясоцький (Лондон), Анджей де Лазарі (Лодзь), Цезарій Лазаревич (Варшава), Станіслав Лубенський (Варшава), Кароліна Лукашевич (Варшава), Марта Мазусь (Варшава), проф. Анджей Менцвель (Варшава), Івона Міхалік (Варшава), Шимон Моджеєвський (Перемишль), тереса Олещук (Варшава), Збіґнєв Олькевич (Варшава), Йоанна і Януш Онишкевичі (Варшава), Ян Осінський (Варшава), др. Аґнєшка Пасєка (Відень), др. Міхал Пазєвський (Щецин), Данута Пшивара (Варшава), Катажина Пелчинська-Наленч (Варшава), Бартош Пехович (Варшава), Юзеф Піньйор (Вроцлав), проф. Кшиштоф Подемський (Познань), Войцех Пшибильський (Варшава), Мажена Рафальська (Ломжа), Яцек Раковецький, Єжи Рейт (Варшава), Веслав Романовський (Варшава), Аґнєшка Ромашевська (Варшава), др. Юліта Аґнєшка Рибчинська (Люблін), Радослав Сікорський (Варшава), Лукаш Сатурчак (Варшава), Анджей Северин (Варшава), Мірослав Скурка (Варшава), Томаш Слупський (Варшава), Евґеніуш Смоляр (Варшава), о. Казімєж Сова (Варшава), Ґжеґож Сподарек (Варшава), Барбара і Кшиштоф Становські (Люблін), Адам Становський (Люблін), Анджей Становський (Люблін), Кароль Становський (Люблін), Аґата Стафей-Бартосік (Варшава), Кшиштоф Роберт Стасяк (Варшава), Аґата Стебаков (Варшава), Віктор Шостало (Колобжеґ), Марек Штарк (Вроцлав), Роберт Шухта (Варшава), Яцек Сьвйондер (Варшава), др. Йоанна Токарська-Бакір (Варшава), др. Патриція Тшещинська (Краків), Петро Тима (Варшава), Анджей Урбанік (Варшава), Недім Усейнов (Варшава), Александра Вавдеюк (Варшава), Вальдемар Вейгс (Вальбжих), Войцех Вільк (Варшава), Аґнєшка Вісьнєвська (Варшава), Міхал Войтчак (Торунь), Казімєж Войціцький (Варшава), Ольґа Вуйтович (Люблін), Людвіка і Генрик Вуєці (Варшава), Йоланта Зарембіна (Варшава), Тадеуш Завадзький (Варшава).
Український інститут національної пам‘яті
Фото: Izabella Chruślińska