Актуальне інтерв’ю. «Готовий співпрацювати з усіма, хто ділом підтримує розвиток лісового господарства Чернігівщини!»
Олександр Демченко – людина на Чернігівщині відома та шанована. Депутат обласної ради. Донедавна керівник Холминського лісгоспу – одного з кращих на Придесенні. Досвідчений фахівець, котрий багато років працює в цій галузі. 19 червня 2017 року його призначено начальником Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ). Отже, є привід поспілкуватися з професіоналом та неординарною людиною.
– Олександре Григоровичу, щиро вітаємо з новою посадою! Розмовляв зі співробітниками лісгоспів, простими трударями, то вони покладають на вас неабиякі надії. Скільки років трудитеся в цій сфері?
– 25 років. Навчався в Крапивенському лісгоспі-технікумі. Закінчив лісогосподарський факультет Київської сільськогосподарської академії. Працював майстром лісу, потім лісничим Золочівського лісництва, на Харківщині. 25 січня 2000 року призначений директором Холминського лісгоспу і донедавна працював на цій посаді.
– Але фактично шлях від майстра – до керівника потужного лісгоспу ви пройшли, досвід у вас – великий. Тепер – нова посада... Прагнутимете щось змінити на краще? Є вже певні плани?
– Всі лісгоспи області у виробничому напрямку працюють стабільно. Заготовляють насіння, вирощують посадковий матеріал, створюють лісові культури, доглядають за ними, займаються охороною та захистом лісу. У промисловому напрямку – заготовляють деревину згідно з лімітами, реалізують через аукціони, переробляють на власному обладнанні – у цехах переробки, мають збільшення реалізації продукції, зростає і заробітна плата – сьогодні вона становить у середньому більше восьми тисяч гривень на Чернігівщині, а в деяких лісгоспах сягає і десяти тисяч...
– Це – середня зарплата? Що ж, справді добре!
– Вчасно платяться податки на всіх рівнях – місцевому, обласному та державному – без заборгованості й без затримки. Тобто всі обов’язки, котрі покладені державою, належно виконуються, зокрема в соціальній сфері. Це – і допомога місцевому населенню, особливо ветеранам, і дитячим садкам, ФАПам та школам...
– Отже, всі ці роботи державні підприємства виконують.
– Нещодавно я здійснив першу робочу поїздку до ДП «Остерське лісове господарство» та ДП «Остерський військовий лісгосп». Взагалі, з часу приєднання до структури державних лісгоспів, у Остерському військовому лісгоспі накопичилося чимало проблем, найболючіша з яких – самовільні рубки. З метою її вирішення здійснюється вимоглива перевірка спеціалістами Чернігівського ОУЛМГ. Такі перевірки фахівцями відбуваються і в ДП
«Корюківське лісове господарство» та ДП «Чернігівське лісове господарство». Після підтвердження фактів самовільних рубок та виявлення недоліків будуть ухвалені управлінські рішення. Справи перебувають під моїм особистим контролем.
– Це – важливо!
– Також у Горбачівському та Олишівському лісництвах ДП «Остерське лісове господарство» відбулася виїзна виробнича нарада, де проаналізовано поточний стан справ на підприємствах Чернігівського ОУЛМГ – за п’ять місяців 2017 року, – їх лісогосподарську, лісокультурну діяльність та стан охорони й захисту лісу.
– Знаєте, перебуваючи у відрядженні в Острі, я чув і таку думку: може, варто взагалі об’єднати обидва остерських державних лісгоспи?
– Це питання зараз вивчається… У ДП «Ніжинське лісове господарство» проведено виїзну технічну нараду керівників структурних підрозділів нашого управління. Ми там обговорили питання впровадження електронного обліку деревини, що дозволяє значно підвищити ефективність лісогосподарської діяльності; оскільки це дає нам можливість в режимі он-лайн відслідковувати будь-яку заготівлю деревини, а також спостерігати за рухом лісопродукції від заготівлі до реалізації. Причому акцентовано увагу на тому, що вітчизняна законодавча база недосконала, – електронний обіг деревини запроваджений повністю лише на державних підприємствах, а не для всіх лісокористувачів.
– Хоча це дозволило б вирішити проблему незаконних рубок і зменшило б попит на крадену деревину…
– Звичайно. Для ефективної протидії незаконним вирубкам та виявлення випадків браконьєрства й осередків пожеж наш Ніжинський лісгосп закупив безпілотний літальний апарат від українського виробника, який значно дешевший закордонного аналогу.
– Тобто економічна вигода від придбання безпілотника – очевидна!
– Провели ми і семінар із працівниками, відповідальними за організацію роботи з персоналом державних підприємств нашого управління. У семінарі, зокрема, взяли участь начальник відділу обліку та бронювання солдатів, сержантів і офіцерів Чернігівського об’єднаного військового комісаріату капітан Олександр Луговський, заступник начальника відділу управління захисту економіки в Чернігівській області Олександр Зінкевич, начальник відділу з питань додержання законів про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці в Чернігівській області Вікторія Луцишина… Ми розглянули актуальні питання роботи кадрових працівників. На семінарі відбулися цікаві практичні навчання із застосування антикорупційного законодавства. Безперечно, це дасть позитивні результати.
– Олександре Григоровичу, нещодавно відбулося засідання постійної комісії обласної ради з питань агропромислового комплексу, екології, природокористування та земельних відносин, до якої ви входите, як депутат облради від партії Блоку Петра Порошенка «Солідарність».
– Ми там розглянули цілу низку звернень і клопотань до вищих органів державної влади та інших організацій – стосовно назрілих екологічних, природоохоронних, сільськогосподарських проблем... Ось, зокрема, асоціація «Союз бірж України» звернулася до голови облради стосовно тривожної ситуації, що склалася на ринку деревини на Чернігівщині.
– У зв’язку зі спробою заміни місцевої товарної агропромислової біржі продажем необробленої деревини в електронному вигляді – через Державне підприємство «Аграрна біржа»…
– То я особисто запевнив представників Асоціації та присутніх місцевих лісопереробників, що перебоїв із сировиною для чернігівських підприємств, звісно, виникати не повинно. Погодився з тим, що за електронними торгами лісоматеріалами – майбутнє, однак це має відбуватися не централізовано – в столиці, а, в першу чергу, – на обласному рівні. На засіданні комісії також розглянуто звернення Семенівської районної ради щодо погодження заходів з поліпшення санітарного стану лісів – це у заповідному урочищі місцевого значення «Радомська дача» Радомського лісництва – на 2017 рік. Створено робочу групу, прийнято відповідні рекомендації та пропозиції.
– Урядом 4 липня 2017-го схвалив пропозиції Мінекономрозвитку щодо передачі багатьох державних підприємств (серед них – і держлісгоспи) у концесію. Яка ваша позиція?
– Щодо цього ми вже провели обговорення на зустрічах із трудовими колективами лісгоспів Чернігівського ОУЛМГ. Отож за його результатами підготовлено звернення до Чернігівської обласної ради, у якому викладено чітку негативну позицію лісівників щодо приватизації лісової галузі.
– Правильно!
– Лісівники наголошують: їхні підприємства не отримують державних дотацій, натомість наповнюють місцеві бюджети, виконують усі економічні показники, виплачують конкурентну заробітну плату своїм працівникам, поповнюють Пенсійний фонд. За шість місяців поточного року державними лісогосподарськими підприємствами, котрі входять у підпорядкування ЧОУЛМГ, уже сплачено до державного бюджету 92,7 мільйони гривень, а до місцевого бюджету – 50,2 млн. грн.
– У чому, на вашу думку, небезпека концесії?
– Передача лісів у концесію призведе до порушення інтересів держави при здійсненні політики у сфері ведення лісового господарства, галузі охорони навколишнього природного середовища та припинення дії ерозії ґрунтів; до порушення конституційних прав громадян і працівників лісового господарства; до зменшення сплати податків до бюджетів територіальних громад.
– За невеличкий час вашої роботи на новій посаді зроблено немало!
– Я особисто побував із робочими візитами у переважній більшості підприємств ОУЛМГ, а також розглянув 67 звернень громадян, державних та громадських організацій з питань використання лісосировинних ресурсів, забезпечення окремих громад деревиною в якості палива та будівельних матеріалів. За результатами аналізу та опрацювання зазначених звернень було підготовлено та реалізовано проекти відповідних рішень. Зокрема, для перевірки інформації, викладеної у зверненні П. І. Судака (батька трагічно загиблого директора ДП «Остерський військовий лісгосп»), на підприємстві проведений позаплановий внутрішній аудит. Обласний комітет профспілки працівників лісового господарства Чернігівщини надав громадянинові П. І. Судаку матеріальну допомогу у розмірі 10 тисяч гривень.
– Нещодавно ви побували у Ніжинському лісгоспі…
– Я детально ознайомився з його господарською діяльністю. Спеціалісти підприємства продемонстрували в дії безпілотний літальний апарат, адаптований під лісогосподарські умови. Також відкрито новий рекреаційний пункт, збудований з залишків продукції деревообробки та дубових сухостоїв. Зараз на території ОУЛМГ діє понад сто таких пунктів.
– Їх будівництво продовжуватиметься?
– Так, звісно. Плануємо будувати по одному щороку.
– Чудово!
– Також я побував у ДП «Борзнянське лісове господарство», де ознайомився з лісокультурним виробництвом у Батуринському, Бахмацькому і Борзнянському лісництвах. Відвідав автотранспортний цех та познайомився з випуском продукції на деревообробному комплексі.
Взагалі, основне моє завдання на цій посаді – підвищення прозорості роботи лісогосподарських підприємств, що має призвести до зменшення корупційних ризиків та забезпечення реалізації прав громад на контроль за використанням природних ресурсів. Адже одна з найактуальніших проблем лісового господарства Чернігівщини – втрата довіри та упереджене ставлення до лісової охорони. І, як наслідок, – падіння престижу професії, що може негативно вплинути на стан усієї галузі в майбутньому. Проблема – складна і вимагає комплексного підходу.
– А саме?
– Це – і робота з профілактики та виявлення лісопорушень. Тобто тісна співпраця з органами правопорядку. Залучення громадян та поліції до виявлення незаконного обігу деревини за допомогою системи електронного обліку. Технічне забезпечення лісової охорони: спостережні вежі, безпілотні літальні апарати, наземне патрулювання. Забезпечення достойної заробітної плати лісовій охороні, що підвищить престиж професії. Це – і взаємодія з громадськістю. Маю на увазі розвиток тісної співпраці державних лісгоспів із територіальними громадами у соціальній сфері та захисті лісової флори й фауни. Оприлюднення бази даних лісорубних квитків, узгодження рубок із місцевими громадами. Також і робота з громадами та органами влади щодо зміни цільового призначення сільськогосподарських земель, котрі вийшли з користування і на яких відбулося природне заліснення.
– Потрібно розвивати освітні програми, зокрема для дітей, проводити різноманітні акції для популяризації дбайливого ставлення до природи.
– Безперечно. Тому важлива і постійна та планова робота зі ЗМІ щодо популяризації лісівництва, попередження лісопорушень, необхідності дбайливого ставлення до лісу й попередження лісових пожеж.
– Екологічні проблеми потребують нового підходу до лісівництва!
– Це і вирощування посадкового матеріалу із поліпшеними генетичними властивостями за прогресивними, продуктивними технологіями. І поступова заміна малоцінних, низькопродуктивних насаджень на високопродуктивні, в тому числі, з введенням цінних порід деревини… Це й широке застосування лісівничих заходів, біологічних методів у боротьбі з хворобами і шкідниками лісу. Співпраця з науковими установами щодо використання нових методів вирощування та догляду за лісом. Залучення інвестицій у розвиток нашої лісокультурної справи. Міжнародна сертифікація лісів. Постійна робота для підвищення кваліфікації фахівців лісового господарства.
– Розвиватимете мисливство і мисливське господарство?
– Звісно. А як же інакше?! Ми вдосконалюватимемо систему управління мисливським господарством, посилимо контроль за виконанням обов'язків користувачів мисливських угідь щодо охорони та відтворення мисливських тварин і раціонального використання їх ресурсів.
– Побічне користування і рекреація – це напрямки діяльності, яким досі не приділялась належна увага…
– На Чернігівщині – достатньо унікальних ландшафтних та природних пам'яток, привабливих для туризму. Розвиток інфраструктури сприятиме «зеленому туризму». І, як свідчить досвід карпатського регіону, туризм – це прибуткова галузь, що забезпечує значну кількість додаткових робочих місць у сільському регіоні.
– Лісозаготівля і промислова робота – один із найскладніших напрямків діяльності. Необхідно забезпечити баланс між екологічними, економічними та соціальними функціями ведення лісового господарства.
– Ця ситуація ускладнюється й економічною ситуацію в країні, високим рівнем корупції та упередженим ставленням суспільства до лісової галузі. Отож політика лісозаготівлі і промислової діяльності полягатиме у контролі за дотриманням норм і правил лісового та природоохоронного законодавства при здійсненні рубок, зокрема із залученням місцевих громад; у поступовому переході на природозберігаючі технології та методи здійснення рубок (тобто це – поступові та вузьколісосічні рубки). Такі технології дозволять створити більш стійкі деревостани.
– Без шкоди для екологічних функцій лісу…
– Звісно, ми продовжуватимемо виконання лісогосподарських заходів і операцій підприємствами малого та середнього бізнесу – за результатами конкурсів на договірних засадах із лісогосподарськими підприємствами… Також важливі питання – забезпечення доступу споживачів до деревини та іншої продукції лісу, реалізація цієї продукції у повному обсязі виключно на конкурсних засадах, що дозволить скоротити до мінімуму корупційні ризики.
Беззаперечне виконання вимог законодавства з охорони праці, а також вимог міжнародних систем сертифікації, які взяли на себе всі наші лісогосподарські підприємства Чернігівщини.
– Олександре Григоровичу, дякуємо вам за таку відверту та ґрунтовну розмову!
– Я готовий співпрацювати з усіма, хто словом і ділом підтримує розвиток лісового господарства та економіки Чернігівщини і збереження природного середовища; з тими, хто готовий боротися з корупцією та зробити професію лісівника такою ж шанованою, як захисника України.
Спілкувався Сергій Дзюба
