29 липня 1887 р. в Києві народився Михайло Вікентійович Садовський, генерал-хорунжий армії УНР, організатор Українського воєнно-історичного товариства в Польщі.
Військовий вишкіл пройшов у Володимирському київському кадетському корпусі та Київському піхотному юнкерському училищі. Учасник Першої світової війни. Постійно перебував на фронтах, зазнав важкого поранення і отруєння газами. Нагороджений всіма орденами до Святого Володимира ІV ступеня з мечами та биндою. Тричі підвищувався у ранзі, останнє звання в російській армії – капітан.
У 1917-му приєднався до українського визвольного руху. Вів активну боротьбу проти червоної і білої армій, очолював Похідну канцелярію Військового міністерства при ставці Головного отамана Симона Петлюри.
Один із засновників Українського воєнно-історичного товариства в Польщі, його голова з 1939-го.
Після Другої світової війни мешкав у Канаді. Ініціював створення Українського воєнно-історичного інституту в Торонто. Проводив широку громадсько-політичну роботу, займався видавничо-літературною діяльністю. Редагував щорічник «За державність» і журнал «Український інвалід».
Помер 29 грудня 1967-го в Торонто (Канада).
Підготував Сергій Горобець,
Український інститут національної пам`яті
