Неподалік міста Кушка далекого Туркменістану розкинулось село Полтавка, де мешкають колишні переселенці з Полтавської та Чернігівської губерній. Вони й сьогодні свято бережуть українські традиції, особливо мову. І не випадково за радянських часів тут був колгосп під назвою «Праця», як і в моєму рідному селі Стольному.
Назва Кушка добре знайома кожному зі старшого покоління людей. Воно закарбувалося зі шкільних років як найпівденніший куточок радянської держави, що лежить на паралелі Сирії, Тунісу, південної частини Сполучених Штатів Америки.
Кушкінська оаза розкинулася в долині річки Кушка, притоки Мургаба. Зелені острівки садів, де сховані білі хати колишніх переселенців з України, баштани, усіяні динями й крутобокими кавунами, буяють городи з овочами. Справжня українська природа.
За п’ять кілометрів від містечка Кушка розташоване селище Моргунівка — одне з двох населених пунктів колишнього колгоспу «Праця». Тут же — контора Бадхизького заповідника та змієрозсадник, де «доять» дуже отруйних гадюк — гюрз, отрута яких дорожча за золото.
Було б добре й цікаво, аби наше село Стольне подружилося з туркменською Полтавкою. І не тільки за назвою колгоспів у минулому, а й зі своїми колишніми земляками. Можливо, там знайдуться і далекі родичі колишніх переселенців.
Михайло КУРДЮК,
с.Тростянець, Ічнянський район, Чернігівщина
