Літні відключення електроенергії, які в Чернігівській області вже тривають по 6 годин і більше, місцеві редакції гідно поки що витримують. Водночас українські енергетики й влада закликають українців готуватися до найскладнішої «енергетичної зими». Критично важливо, аби місцеві медіа змогли продовжити свою роботу.
Як сьогодні чернігівські редакції готуються до більш затяжних відключень, що плануються вже з осені, та власне вже й розпочалися сьогодні, з'ясовували аналітики Інституту масової інформації (ІМІ) в керівників медійних організацій області.
Закуповують бензин і планують віддалену роботу
Одна з найбільших редакцій Чернігівщини Суспільне Чернігів прораховує різні сценарії з відключеннями електроенергії — від закупівлі додаткового палива для генератора до необхідності переведення редакції на дистанційну роботу.
Алла Скорик, шеф-редакторка північно-східного хабу Суспільного:
— Нас літні відключення майже не торкнулися, але ми готуємось до зими. Підготували певний запас бензину, маємо два генератори різної потужності. Також маємо кілька зарядних станцій, типу EcoFlow. Це має дозволити всій редакції повноцінно працювати. Але все залежить від тривалості відключень, не впевнена що нам вистачить на довготривале відключення. Але на перший час ми підготувалися.
Обладнання ще минулого року редакція змогла отримати завдяки донорській підтримці. Але його може виявитись недостатньо, якщо доведеться працювати віддалено, прогнозує редакторка.
— Думаємо, що може бути ще потреба в зарядних станціях, — зауважила шеф-редакторка, — оскільки за необхідності співробітники працюватимуть віддалено, зі своїх домівок. Відповідно треба буде обладнати віддалені робочі місця для більшості членів команди. Розраховуємо, що буде можливість працювати в пунктах незламності, чернігівському медіахабі.
В редакції Суспільного також намагаються підходити індивідуально до можливостей співробітників працювати залежно від графіків відключень.
— Ми цілком усвідомлюємо, що в кожного працівника своя історія з відключеннями електроенергії. Влітку в когось вдома були тотальні знеструмлення по 8 — 10 годин, а хтось був зі світлом весь час. Відповідно ми намагаємось враховувати ці особливості, наприклад, відпускали співробітників раніше з роботи, коли в них за графіком з'явилося енергопостачання, — коментує Алла Скорик.
В період літніх тривалих відключень деякі редакції трималися по 5 — 6 годин на альтернативному живленні та забезпечували безперебійне вироблення контенту.
Ірина Ломонос, директорка ТОВ “ТРО “Ліга” (телеканал “Дитинець”):
— Після запровадження графіків погодинних відключень технічна служба ТОВ “ТРО “Ліга” – телеканал “Дитинець” – розробила план роботи на випадок довгих періодів відключення електроенергії. Зокрема, до частини офісних комп'ютерів (на яких відбувається монтаж та робота редакторів) були підключені резервні блоки живлення акумуляторного типу. Це дає змогу працювати протягом 5-6 годин безперервної роботи. Для забезпечення одночасного доступу до Інтернету та робочого комп'ютера випускового ефірного редактора було використано Екофло, отримане в тимчасове користування за сприяння регіонального представника ІМІ в Чернігівській області.
Ситуація в невеликих громадах є більш критичною
Ситуація від редакції до редакції різна. Невеликі медіа в громадах області часто мають мінімальні можливості для забезпечення альтернативними засобами живлення.
Особливо гострою проблемою з можливим тривалим відключенням для редакцій невеликих газет Чернігівщини, які в кризових умовах можуть опинитися в ситуації неможливості вчасно зверстати й віддати у друк черговий номер.
Людмила Ковальчук, редакторка газета “Нові горизонти” (Коропська громада Чернігівщини) прогнозує, що у випадку тривалих відключень є ризик зриву випуску газети.
— Зарядної станції вистачає на чотири-п'ять годин роботи тільки одного комп'ютера, — розповідає редакторка з Коропа. — А коли зникає електроенергія на декілька годин і треба доробити газету перед випуском, то це дійсно рятівне коло. А ось коли світло зникає надовго і треба працювати й журналістам, й верстати газету, то цього недостатньо. Оскільки, коли всі підключається до зарядної станції, її вистачить на годину часу.
У крайньому випадку працівники редакції збираються працювати вночі з дому, щоб встигнути підготувати матеріали до друку.
— Якщо будуть відключення шість через три, як було, то треба закривати редакцію і працювати вдома вночі. Чесно кажучи, якщо нам хтось не подарує ще одну зарядну станцію, я не знаю як ми будемо справлятися, — говорить Людмила Ковальчук.
Натомість, для локальних онлайн медіа критичним стає наявність не лише електроенергії, але й інтернету.
Сергій Лавський, співзасновник мережи видань "Місцеві медіа" каже, що до роботи в умовах перебоїв з електропостачанням підготувалися, але ще не вирішили питання стабільного інтернету.
— Мережа видань «Місцеві медіа» до зими та можливих блекаутів підготувалася. Маємо декілька зарядник станцій Екофлоу. Це для роботи під час тривалих відключень, — поділився про стан справ пан Сергій. — Маємо різноманітні павербанки для живлення модемів та роутерів, щоб був доступ до інтернету. Але павербанків для інтернету недостатньо, треба щоб провайдер живив обладнання зі своєї сторони. У нас всі працюють онлайн з різних міст, у всіх різні провайдери, різні умови. Аналізуємо ситуацію, щоб обрати кращих провайдерів.
Можливості для медіа пережити зиму
Можливості отримати засоби альтернативного живлення в українських медіа є завдяки роботи донорів та профільних організацій.
Наприклад, міжнародна організація «Репортери без кордонів» розгорнула програму екстреної підтримки у співпраці з двома місцевими організаціями — Інститутом масової інформації (ІМІ) та Львівським медіафорумом (ЛМФ). Спільно вони тільки за останній час надали 85 ЗМІ та 57 журналістам із 12 областей України енергетичне обладнання, щоб вони могли продовжувати висвітлювати новини. Програма забезпечує журналістів зарядними станціями, генераторами та зовнішніми акумуляторами.
Від початку російського вторгнення 24 лютого 2022 року RSF у співпраці з ІМІ та іншими місцевими організаціями надали підтримку майже 1600 журналістам і 150 ЗМІ.
На місцях на допомогу редакціям приходять також регіональні хаби Інституту масової інформації. Так “Медіабаза. Чернігів” готова забезпечити приміщення з безперебійним живленням та інтернетом для роботи місцевих журналістів. Також за підтримки Посольства США регіональний хаб ІМІ “Медіабаза. Чернігів” надав низці редакцій зарядні станції та повербанки.
Нагадаємо, що ІМІ підготувало для редакцій чекліст як підготуватися до зими без електрики. В ньому йдеться про забезпечення редакцій альтернативними джерелами електроенергії, світла, зв'язку та тепла, а також іншим обладнанням та безпековими заходами.
— Найголовніше – це розуміти обʼєми споживання та оцінити свої потреби. Адже усвідомлення проблеми допомагає її вирішенню навіть з відключеннями світла. Інши важливим є закупівля засобів живлення, які відповідають потребам та раціональне їх використання. Наприклад, генератор краще використовувати для зарядки екофло і як наслідок одна година роботи генератора заряджає екофло, щонайменше для 4-6 годин роботи кількох гаджетів. Економія на пальному очевидна. Більше ми писали в наших рекомендаціях, — радить Ірина Земляна медіаекспертка та тренерка з безпеки ІМІ.
Більше рекомендацій як зігріти офіс редакції взимку можна знайти ще в одному чеклисті від ІМІ за посиланням.
Загалом же чернігівські медійники готові до викликів можливих блекаутів та тримають оптимістичний настрій.
Павло Солодовник, редактор видання “Челайн”:
— Попереду чергова непроста зима. Спрогнозувати якою вона буде в енергетичному плані неможливо. Наша редакція має зарядну станцію від ІМІ, також у нас є декілька павербанків для екстреної зарядки гаджетів. Наявних засобів живлення, звичайно, дуже замало для нашої роботи. Тому ми постійно звертаємося за допомогою до міжнародних партнерів і організацій. Віримо, що нас десь та почують. Загалом все переживемо, головне – Перемога!
— Так, дійсно, перебої з електроенергією даються взнаки. Рятує безперебійність роботи редакції наданий ІМІ потужний зарядний пристрій, який дозволяє приєднувати до нього комп'ютери (зарядності від сонця вистачає до чотирьох годин). Без нього робота звелася б нанівець, особливо зараз, коли вимикається електроенергія не на одну-дві години, а значно більше. Звичайно, якщо будуть вимкнення на більше годин, ніж на три-чотири, та ще й взимку, то цього буде вкарй недостатньо. Як вижити медіа в таких умовах? Хтось має можливість забезпечити свою редакцію потужними пристроями, а хтось — ні. А працювати все одно треба. За ці роки війни українці вже всьому навчилися, у т.ч. і як жити в найскладніших умовах. Звичайно, хочеться якнайскорішої перемоги та миру, щоб нормально функціонували і медіа, і люди…