Подружжя Шаропатих з Городні, що на Чернігівщині, започаткувало власну справу три роки тому. На відміну від більшості місцевих підприємців, які займаються переважно торгівлею й подекуди виробництвом, Роман і Анастасія вирішили ремонтувати дороги.
Вибір сфери діяльності обумовили два фактори: чоловік мав восьмирічний досвід дорожніх робіт, а вулиці міста Городня мають системну потребу в дрібному поточному та ямковому ремонті.
Стартовий капітал отримали від продажу особистого автомобіля й частково позичили. Придбали необхідне обладнання, винайняли співробітників і почали ремонтувати дороги.
Роман підійшов до справи творчо й з прицілом на перспективу, тому придбав обладнання, яке дає змогу ремонтувати дороги за будь-якої погоди й в будь-яку пору року. Ініціативу молодих підприємців підтримав й міський голова Андрій Богдан.
Через рік, коли справа пішла, Роман передав бізнес у керування дружині Анастасії. Саме вона сьогодні фактично й керує сімейним підприємством. На її плечі лягли всі турботи по пошуку замовлень, організації робіт і, що найважче – весь документообіг підприємства. Нині Роман, який має іншу роботу, допомагає сімейному бізнесу лише в вирішенні технічних питань.
Довелось молодим підприємцям зіткнутися з рядом труднощів. Головна проблема сьогодні – хронічний дефіцит асфальтобетону, бо заводів, які його виготовляють, в області лишилось мало й вони надають перевагу великим потужним замовникам.
Непросто доводиться й розвиватись підприємству. Вигідних кредитів сьогодні нема, а в наданні пільгового кредиту для малого бізнесу банк Шаропатим відмовив. Тож купувати нову розміточну машину довелось на зекономлені гроші.
Сьогодні це сімейне підприємство дає роботу ще чотирьом співробітникам. Колектив невеличкий, проте незмінний протягом останніх двох років. Приватні дорожники вже напрацювали свою клієнтуру і заробили собі добру репутацію. Можливо, саме тому вони вже вийшли за межі району і мають замовлення й від сусідів.
Окрім ремонту доріг, почастішали замовлення від фермерів та сільгосппідприємств на ремонт та будівництво асфальтобетонних майданчиків у зерносховищах та інших інфраструктурних об’єктах.
Відпочивають переважно вдома, весь вільний час присвячуючи доньці Варі, хоч для відпочинку лишається небагато часу, бо робочий день і робочий тиждень підприємців не обмежується звичними вісьмома годинами й п’ятьма днями. При цьому Анастасія ще й встигає заочно отримувати другу вищу освіту — юридичну.
Вони переконані, що не варто заздрити підприємцям в сучасних умовах, бо працювати доводиться так само важко, як і розпочинати власну справу. Проте в майбутнє дивляться оптимістично – роботи поки що вистачає.