14 грудня в Чернігові проходила міжнародна конференція «VІ Розумовські зустрічі».
Її учасники – експерти, науковці, працівники органів державної влади та місцевого самоврядування, громадськості та засобів масової інформації – під час пленарних засідань та роботи в секціях проводили історичні паралелі щодо процесів становлення інституцій державної влади та місцевого самоврядування на сучасному етапі з подіями сторічної давнини і аж до витоків державності на українських землях загалом. Нинішній досвід формування об’єднаних територіальних громад показав, що іншого шляху в України вже немає. А думки учасників з Польщі та Німеччини, презентація кращих практик зарубіжних країн та перших здобутків в царині місцевого самоврядування на Чернігівщині ще раз засвідчують той факт, що громади, які самостійно розвиваються, формують успішність держави загалом.
У своєму виступі Ірина Кудрик, директор Чернігівського Центру розвитку місцевого самоврядування, зазначила:
«Чернігівщина сьогодні на третьому місці серед інших областей за темпами реалізації реформи. І цей успіх є результатом роботи не однієї інституції, це синергія експертного середовища, яке працювало від початку втілення реформ і до сьогодні. Це робота донорських програм, громадських організацій, серед яких Асоціація міст України, Асоціація сільських селищних рад, це системна і результативна робота Чернігівського Центру підвищення кваліфікації, які першими почали говорити про реформу, мандруючи районами області. Це діяльність і фонду Ганса Зайделя, з яким не один рік співпрацює ЦППК. І сьогодні одним із найпотужніших децентралізаційних ресурсів є Програма «U-LEAD з Європою», яка через діяльність Центрів розвитку місцевого самоврядування підтримує втілення реформи децентралізації і сприяє формуванню спроможності уже нових органів місцевого самоврядування».
Реформа децентралізації є складною та революційною, вона пронизує всі сфери життя кожного і не залишає осторонь нікого. На Чернігівщині вже створено 37 громад, з яких перші п’ять об’єдналися у 2015 році, одинадцять – у 2016 році, а у 2017 році в області об’єднано ще 21 громаду. І всі ці громади, не зважаючи на короткі терміни своєї діяльності, показують значні результати.
«Сільські території сьогодні отримали можливості розвитку. Для них це вихід на абсолютно новий рівень життя і послуг, яких люди в сільській місцевості в останні двадцять років не бачили і не відчували. Перші п’ять громад Чернігівщини, які об’єднали жителів сіл та селищ, за два роки показали шалений прорив у своєму розвитку, ефективну роботу органів місцевого самоврядування, отримали значні фінансові ресурси, навчилися ефективно планувати бюджет, розпоряджатися ним. Сьогодні мешканці цих об’єднаних територіальних громад бачать об’єктивні результати втілення реформи: прокладені кілометри доріг, вуличного освітлення, відремонтовані заклади соціальної сфери, утеплені школи і дитячі садочки, наповнення інноваційним обладнанням соціальних об’єктів. Також громади дбають про формування свого культурного середовища», — зазначила Ірина Кудрик. Не відстають від «першопрохідців» і одинадцять громад, які працюють тільки перший рік. Як зазначила директор Чернігівського ЦРМС, рік роботи – це небагато. Лише півроку йде на те, щоб усвідомити обсяг повноважень, сформувати команду, а ще доводиться постійно «латати дірки» та вирішувати проблеми, які понад 20 років накопичувалися.
«Днями Чернігівський ЦРМС організував прес-тур журналістів до Носівської громади, яка працює у новому статусі тільки рік. Ми проїхали по дорозі від Носівки до села Володькова Дівиця – частина цієї дороги відремонтована, а частина – ні. Так от контраст цих двох ділянок – це яскравий приклад того як було і як стало. Коли рівна відремонтована дорога дозволяє досягати дозволеної швидкості, а та що залишилася – це просто ями і багнюка. І щоб ми з тих ям і багнюки виходили, нам треба наважуватися на реформу і продовжувати її», — наголосила експерт.
Сьогодні однією з перепон для розвитку громад є несформованість законодавчого поля для ефективної та повноцінної діяльності громад. Серед найбільш важливих питань — неможливість розпоряджатися землею, що в свою чергу ускладнює процес управління всією територією громади, вирішувати питання транспортного сполучення в межах громад, благоустрою, тощо. «Давайте будемо вимогливіші до народних депутатів щодо їх роботи у парламенті. Субвенція на соцільно-економічний розвиток це добре, але основна робота парламентів – це формувати законодавче поле, яке потрібне об»єднаним територіальним громадам», — сказала Ірина Кудрик.
Також директор Чернігівського Центру додала, що основним пріоритетом в роботі Центрів розвитку місцевого самоврядування на наступний рік є формування спроможних громад шляхом добровільного об’єднання та закликала учасників міжнародної конференції «VІ Розумовські зустрічі» до спільної та згуртованої роботи на всіх рівнях заради досягнення цієї мети.
Оксана СТЕЛЬМАХ
